Збереження архітектурної спадщини в умовах сучасних викликів вимагає впровадження новітніх цифрових інструментів, що здатні увічнити унікальні об’єкти в найдрібніших деталях. Передові технології XXI століття дають можливість відцифровувати історичні будівлі у 3D, створюючи їхні надточні віртуальні двійники для майбутніх поколінь та дослідників. Запорізький досвід диджиталізації конструктивістських кварталів став яскравим прикладом того, як інженерний підхід допомагає захистити культурну пам’ять від руйнувань та часу. Сайт zaporizhzhia-future.com.ua розповідає про те, як Запоріжжя демонструє, що поєднання історії та цифрових технологій є єдиним надійним шляхом до збереження матеріальної культури для майбутнього.
Чому 3D-модель є високоточним документальним архівом
Тривимірна модель архітектурного об’єкта — це не просто декоративна візуалізація чи об’ємна картинка для презентацій. У сучасній реставраційній та пам’яткоохоронній практиці йдеться про створення цифрового двійника, який із математичною точністю відтворює всі параметри споруди. Для досягнення такої деталізації спеціалісти використовують два ключові методи фіксації:
- Лазерне 3D-сканування (LiDAR). Сканер випромінює мільйони лазерних променів, які відбиваються від поверхонь і формують так звану «хмару точок» — масив просторових координат з точними геодезичними прив’язками. За роз’ясненням Міністерства культури України, цей спосіб дозволяє зафіксувати геометрію, розміри та фактуру пам’ятки з точністю до міліметра, що створює еталонну копію для подальшого аналізу, моніторингу та реставраційних робіт.
- Фотограмметрія. Метод полягає у створенні серії високоякісних знімків об’єкта з усіх можливих ракурсів, після чого спеціалізовані алгоритми знаходять спільні точки на фотографіях і вибудовують об’ємну модель. Цей підхід стає незамінним для обстеження важкодоступних елементів (наприклад, ліпнини під дахом чи висотних веж), пошкоджених конструкцій або споруд, що знаходяться у небезпечних зонах, де фізична присутність дослідників обмежена.
Після завершення польового етапу починається місткий IT-процес обробки даних. Отримані первинні матеріали необхідно зібрати в єдиний масив, очистити від цифрового шуму, вирівняти, побудувати геометрію поверхонь, накласти реалістичні фототекстури та оптимізувати під необхідні завдання.
Найвищим рівнем роботи зі спадщиною є інтеграція даних у технологію BIM/HBIM (Historic Building Information Modeling). У такій системі кожна деталь отримує інформаційну прив’язку з даними про фізичний матеріал, технічний стан, конструктивне навантаження та історію попередніх ремонтів. Вітчизняні дослідження 2025 року підтверджують, що поєднання лазерного сканування та BIM-моделювання створює повноцінну цифрову платформу для наукової реставрації, де 3D-фіксація архітектури стає гарантією точності майбутньої відбудови.
Як Запоріжжя створює інтерактивний архів спадщини
Для Запоріжжя цифровізація архітектурного надбання давно вийшла за межі туристичної промоції чи муніципального маркетингу. В умовах воєнного стану 3D-збереження архітектурної спадщини стає цифровою страховкою та гарантією збереження культурного коду. У разі фізичного пошкодження або втрати об’єкта, сформований цифровий архів зберігає точні геометричні параметри, конструктивне креслення, фактуру оздоблювальних матеріалів, історичні довідки та ортофотоплани фасадів. Вітчизняні дослідження 2026 року підтверджують, що поєднання LiDAR-сканування, фотограмметрії, BIM-технологій та VR/AR-середовищ є ключовою основою для створення матеріальної бази, необхідної для повоєнної відбудови пам’яток.
Паралельно з фіксацією чинного ландшафту розвивається напрям цифрової реконструкції втраченої архітектури. Якщо зацифрування наявного об’єкта спирається на прямий збір даних сканером, то відтворення зруйнованих споруд перетворюється на процес цифровій археології. На основі архівних фотографій, креслень, історичних карт та описових джерел спеціалісти відтворюють первинний вигляд будівель, як це було замислено в концепції «Запоріжжя Віртуальне». Такий підхід вимагає злагодженої співпраці, де IT-експерти працюють пліч-о-пліч із реставраторами, архівістами та істориками.
Базою для подібних ініціатив виступає розбудована міська інфраструктура даних:
- Базові архіви першоджерел. Проєкт «Запорізька Спадщина», реалізований за участі міського департаменту культури й туризму, Державного архіву Запорізької області та Запорізького наукового товариства, забезпечує профільних фахівців документальною основою для побудови точних моделей.
- Еволюція мультимедійних форматів. Запущений у 2021 році проєкт «Жива історія» з QR-табличками біля 16 архітектурних пам’яток Запоріжжя заклав основу для подальшого переходу від аудіогідів до повноцінного 3D- та VR-занурення.
Створення сучасного цифрового двійника міста потребує залучення міждисциплінарної команди, де IT-технології в реставрації об’єднують операторів LiDAR, BIM-моделерів, GIS-фахівців, розробників на Unreal Engine/Unity, 3D-женералістів та науковців. Наявність локального ринку спеціалістів, які володіють інструментами Blender, Revit, AutoCAD чи Twinmotion, створює в регіоні необхідний кадровий потенціал для реалізації найскладніших проєктів зі збереження культурної спадщини.
Приклади системної роботи з цифровим збереженням
ініціатива «ПроУкраїнське» від Запорізької політехніки
Найпотужнішим прикладом системної роботи з цифровим збереженням пам’яток у регіоні став проєкт «ПроУкраїнське». У 2025 році Національний університет «Запорізька політехніка» презентував цю ініціативу в межах грантової програми Українського культурного фонду «Партнерство задля розвитку». Головна мета проєкту полягає у цифровій фіксації, збереженні та популяризації культурного надбання Запорізького краю, з екосистемним акцентом на спорудах, що опинилися на тимчасово окупованих або прифронтових територіях.
Технологічна платформа ініціативи об’єднує цілий комплекс сучасних інструментів:
- 3D-моделювання та віртуальна реальність (VR). Відтворення точних цифрових копій будівель, що дає змогу роздивитися їхню архітектоніку з будь-якого ракурсу.
- Інтерактивні аудіогіди. Наповнення цифрових локацій історичним контекстом та аналітичними коментарями для відвідувачів.
- Створення віртуального музею. Формування онлайн-простору на основі п’яти деталізованих 3D-моделей ключових архітектурних об’єктів регіону.
Практична цінність проєкту полягає в тому, що створювані 3D-моделі архітектури Запоріжжя — це не просто декоративна візуалізація для туристів. Завдяки високій точності сканування ця цифрова реконструкція пам’яток виконує функцію повноцінного державного архіву. У разі фізичного пошкодження чи руйнування об’єктів внаслідок бойових дій, збережені дані стануть точною інженерною основою для їхньої майбутньої реставрації та відбудови. Такі ініціативи показують, як 3D-збереження культурної спадщини перетворюється на дієвий інструмент захисту нашої історичної пам’яті.
Еволюція міського простору у VR: концепт ініціативи «Запоріжжя Віртуальне»
Серед цифрових проєктів, спрямованих на популяризацію регіональної спадщини, окрему увагу привертає ініціатива «Запоріжжя Віртуальне», подана до Українського культурного фонду авторкою Ольгою Сєрих. Головна ідея цього задуму полягала у створенні деталізованих комп’ютерних реконструкцій пам’яток та інтерактивній візуалізації ключових туристичних локацій. Основний акцент розробники зробили на часовій динаміці: проєкт мав на меті демонструвати об’єкти не лише в їхньому сучасному стані, а й відтворювати перші вигляди споруд на різних історичних етапах.
Концептуальна модель проєкту охоплює кілька технологічних напрямів:
- Багатошарове 3D-моделювання. Створення тривимірних зображень як робочих архітектурних об’єктів, так і тих споруд, що вже втрачені для міського ландшафту.
- Інтерактивний панорамний огляд. Впровадження форматів з можливістю огляду на 360 градусів через спеціалізований мобільний застосунок.
- Мультимедійний супровід. Інтеграція текстових історичних довідок та професійного аудіоконтенту для кожної локації.
Завдяки такому підходу 3D-реконструкція Запоріжжя замислювалася не просто як каталог, а як повноцінна віртуальна машина часу, що дозволяє досліджувати втрачену архітектуру в інтерактивному форматі. Водночас аналіз офіційних реєстрів УКФ демонструє різноспрямовані записи щодо технічного відбору проєкту (від позначок про схвалення до відхилення), що вказує на статус концепту, який наразі перебуває на етапі допрацювання чи пошуку додаткових інструментів для подальшого втілення в життя.
Зацифрування міського простору Запоріжжя — це не просто технологічний тренд, а вимушений і водночас еволюційний крок для збереження української ідентичності. Поєднуючи багатство авангардної архітектури з потенціалом сучасних IT-інструментів, місто створює надійний щит проти фізичного знищення та плину часу. Лазерне сканування, фотограмметрія та VR-технології перетворюють тендітні матеріальні пам’ятки на вічний цифровий код, доступний для дослідників і реставраторів у будь-якій точці світу. У результаті Запоріжжя постає не лише як колиска міжвоєнного модернізму, а і як передовий майданчик цифровізації, де минуле отримує друге життя завдяки технологіям майбутнього.