На початку травня 2000 року відбулася прем’єра першого художнього фільму, створеного виключно для Інтернету. Рецензуючи його, автор Associated Press Девід Жермен сказав, що, хоча монтаж музичного відео робить візуальні ефекти досить вражаючими, на екрані комп’ютера, сам фільм є трохи більше, ніж колаж імпресіоністських зображень, з’єднаних воєдино вільним сюжетом. Нині онлайн кінотеатри мають популярність у глядачів. За прикладом далеко ходити не треба, переходьте за посиланням: https://filmoff.net.ua/.
Фільм «Квант»
Фільм «Квант», виробництво якого коштувало 3 мільйони доларів, а завантаження — 3,95 долара був історією кохання в альтернативній реальності. У головних ролях знімались Стівен Дорфф (Блейд), Фей Мастерсон (Широко заплющені очі) і Джон Кліз грає збентеженого квантового фізика Пола, який опинився в розмитій реальності після випадкової зустрічі з його розчарованим полум’яним коханням Мією, яку грає Мастерсон. Режисером картини був Еудженіо Занетті. Занетті на той час був оскароносцем, що правда не в режисерській номінації. Він отримав нагороду як дизайнер за створення будинку у фільмі «Привиди».
Продюсер «Quantum» став Стівен Саймон. Пізніше він розповів таку цікавинку, виявляється знаний акторський склад був залучений до його проєкту через можливість спробувати щось нове. Мало того, усім сподобалася ідея бути першими, мова про Інтернет-кіно. Саймон, чия продюсерська компанія Metafilmics також створила «What Dreams May Come», розповів, що вся команда, начебто, відчувала себе людьми, які створили «The Jazz Singer». Вони відчували себе піонерами.
Спеціальні мережеві ефекти
Фільм схожий на колаж із галюцинаціями, порізаний сотнями цифрових ефектів, спрямованих на те, щоб вирватися з екрана комп’ютера. Саймон розповів, що ефекти та методи швидкого редагування були розроблені спеціально з урахуванням мережі. Коли персонажі думають, з’являється комп’ютерна панель інструментів, яка вказує на їхній мозок. А коли Дорфф відчуває небезпеку, на екрані блимає набридливий знак попередження Windows.
У своїй рецензії, крім усього, Девід Жермен додав, що якщо Інтернет стане новою точкою доступу для прем’єрних фільмів, вимога така ж, як і для телебачення та кінотеатрів: якщо ви хочете аудиторію, розкажіть хорошу історію.
Завантаження фільму на швидкісних модемах займало тоді 15 хвилин. Користувачам із повільнішим з’єднанням доводилося чекати понад чотири години. Крім того, 3,95 долара США, необхідні для «купівлі» півгодинного фільму, відлякували багатьох користувачів.
