До повномасштабного вторгнення промислове серце України мало амбітну стратегію модернізації, яка мала перетворити його на сучасний урбаністичний центр. Офіційний генеральний план Запоріжжя передбачав добудову легендарних нових мостів, повне перезавантаження муніципального транспорту та масштабну реконструкцію острова Хортиця. Такий комплексний розвиток Запоріжжя спирався на великі інвестиційні програми, а нова житлова та комерційна забудова Запоріжжя мала остаточно змінити старий індустріальний імідж міста. Проте після 2022 року воєнні реалії змусили прифронтовий обласний центр кардинально змінити пріоритети та заморозити масштабні цивільні проєкти. Аналізуючи активний розвиток Запоріжжя до війни, ми бачимо величезний потенціал міської інфраструктури, яка вимушено адаптується до викликів. Сайт zaporizhzhia-future.com.ua розповідає, які з довоєнних концепцій встигли реалізувати, які об’єкти залишилися на папері.
Стратегічні документи: від радянських концепцій до сучасного урбанізму
Фундаментом для всіх інфраструктурних перетворень у місті тривалий час залишався Генеральний план розвитку Запоріжжя. Цей базовий документ затвердили ще у 2004 році, взявши за основу масштабні напрацювання державного інституту «Діпромісто». Тодішня концепція пропонувала класичний підхід до розбудови великого індустріального центру: розширення меж спальних житлових районів, модернізацію застарілих інженерних мереж та створення додаткових рекреаційних зон.
Проте з часом стало зрозуміло, що пострадянські підходи не відповідають глобальним запитам містян на комфортне середовище. Тому у 2017 році муніципалітет ухвалив нову, значно прогресивнішу Стратегію розвитку Запоріжжя до 2028 року. Новий документ кардинально змінив вектори планування: фокус змістився з обслуговування індустріальних гігантів на людиноцентричність. Це була спроба визначити, як мала змінитися Запоріжжя у найближче десятиліття і якою має бути сучасна урбаністика Запоріжжя.
Офіційна стратегія виділяла кілька ключових інфраструктурних та соціальних пріоритетів:
- Розвиток туристичного та екологічного потенціалу Хортиці.
- Масштабна модернізація громадського транспорту.
- Оновлення занедбаних промислових територій.
- Створення комфортних та безбар’єрних громадських просторів.
- Реформація локальної економіки.
Ці комплексні інфраструктурні проєкти Запоріжжя мали перетворити місто на привабливий інвестиційний регіон. Стратегічний розвиток Запоріжжя та покрокова реконструкція Запоріжжя активно рухалися за цим планом до 2022 року, закладаючи міцну базу для створення якісного, безпечного та комфортного міського простору. Що ж із цього вдалось реалізувати, а що ні? Розберімось детальніше.
Головний символ незавершеного розвитку — запорізькі мости
Найвідомішим та найбільш обговорюваним мегапроєктом у місті безперечно стали нові мости через Дніпро. Цей масштабний об’єкт вважався ключовим для локальної логістики, адже класична забудова Запоріжжя та особливості міського рельєфу історично розділили житлові масиви та промислові зони річкою, створивши величезне навантаження на старі радянські греблі та мости Преображенського.
Будівництво нової автомагістралі стартувало ще у 2004 році. Офіційні інфраструктурні проєкти Запоріжжя того часу ставили перед мостобудівниками три чіткі завдання:
- повністю розвантажити наявні транспортні артерії від постійних заторів;
- забезпечити надійне та швидке сполучення між лівобережними районами, островом Хортиця та Хортицьким житловим масивом (Бабуркою);
- створити сучасну та безпечну транспортну систему європейського зразка.
Через хронічні проблеми з фінансуванням та регулярні зміни підрядників цей об’єкт роками очолював антирейтинги головних українських довгобудів. Прорив у реалізації проєкту відбувся лише у 2020–2021 роках у межах загальнодержавних програм модернізації. Коли «Укравтодор» разом із підрядниками відкрив перші частини мостового переходу для руху транспорту, це стало справжньою історичною подією для містян.
Проте після лютого 2022 року, коли розпочалася повномасштабна війна, місто раптово опинилося в абсолютно нових умовах. Подальша реконструкція Запоріжжя та завершення другої черги мостів були вимушено призупинені. Транспортна логістика миттєво втратила свій виключно урбаністичний контекст. Недобудовані та вже дієві мости перетворилися на стратегічно важливі об’єкти національної безпеки, від стабільності яких безпосередньо залежить обороноздатність прифронтового регіону та евакуаційні шляхи. Поточний стан цього об’єкта яскраво демонструє, як сучасна урбаністика Запоріжжя та загальний розвиток Запоріжжя змушені ставати на військові рейки, де питання виживання та безпеки повністю витіснили колишні плани цивільного порядку.
Хортиця як центральний елемент туристичного бренду
Паралельно з промисловими реформами місто активно створювало сучасний туристичний образ навколо свого головного природного та історичного багатства. У міських концепціях Національний заповідник «Хортиця» дедалі частіше позиціювався не просто як класичний музей козацтва просто неба, а як ключова точка, що визнала майбутній урбаністичний розвиток Запоріжжя та його інтеграцію в європейський культурний контекст.
До 2022 року на острові планувалися та частково впроваджувалися масштабні інвестиційні проєкти Запоріжжя, які охоплювали кілька важливих напрямків:
- Облаштування доступних та безбар’єрних пішохідних локацій, сучасних оглядових майданчиків (зокрема, пагорба біля Музею історії запорозького козацтва) та оновленої системи навігації.
- Створення сучасних експозицій, які б поєднували історичну спадщину з цифровими технологіями та інклюзивними рішеннями.
- Масштабне оновлення знакових локацій заповідника з метою збереження унікального ландшафту та археологічних знахідок.
- Перетворення острова на майданчик для великих культурних подій, фестивалів та форумів, що мали залучати мандрівників з усієї країни.
У 2021 році на Хортиці дійсно стартували капітальні роботи в межах загальнодержавної програми «Велика реставрація». Цей етап став прикладом того, як сучасна архітектура Запоріжжя може гармонійно співіснувати з екосистемою та історичною цінністю заповідної зони. Оновлений Козацьке коло та оглядовий майданчик стали першими результатами, що показали реальний розвиток Запоріжжя та новий рівень доброустрою. Проте через воєнні дії та безпекові обмеження прифронтової зони туристична сфера міста фактично завмерла. Більшість масштабних робіт на острові перейшли в режим вимушеної консервації.
Оновлення громадського транспорту та перехід до європейської моделі
До повномасштабного вторгнення місто вело послідовну роботу над тим, щоб очистити свої вулиці від застарілих приватних маршруток і створити якісну альтернативу. Для великого індустріального міста це було не просто питанням комфорту, а й важливим екологічним фактором, адже великогабаритний комунальний транспорт суттєво зменшує загальний обсяг викидів в атмосферу.
У межах муніципальних реформ активно реалізовувалися такі напрямки:
- Закупівля нових великих автобусів. Парк комунального підприємства «Запоріжелектротранс» регулярно поповнювався сучасним транспортом із низьким рівнем підлоги, придатним для маломобільних містян.
- Оновлення тролейбусного парку. Місто купувало тролейбуси з автономним ходом, які могли проїжджати ділянки без контактної мережі, що дозволило з’єднати віддалені мікрорайони.
- Запуск європейських програм. Муніципалітет залучав кредити та гранти від міжнародних фінансових інституцій (зокрема ЄІБ), впроваджуючи передові транспортні стандарти.
Паралельно на рівні експертів та профільного департаменту обговорювалися довгострокові інфраструктурні проєкти. Сюди входив подальший пріоритетний розвиток екологічного електротранспорту (зокрема модернізація трамвайної мережі), запуск нових зручних маршрутів через нові мости, а також повна цифровізація транспортної системи — від безконтактної оплати до електронних табло на зупинках. Подібні кроки стимулювали комплексний розвиток Запоріжжя та якісно змінювали як старі квартали, так і нові масиви, де велася активна житлова забудова.
Проте після 2022 року ця масштабна транспортна інфраструктура змушена була сповільнити свій рух. Головними причинами призупинення європейських програм модернізації стали:
переорієнтація міського бюджету на критичні воєнні витрати та обороноздатність;
високі ризики обстрілів депо, тягових підстанцій та самого транспорту на лініях;
суттєве скорочення фінансових надходжень і загальна зупинка цивільних інвестицій.
Головним завданням для міста стало утримання чинної бази. Хоча капітальна модернізація районів та радикальне поліпшення такої сфери, як екологія Запоріжжя, наразі відкладені, комунальний транспорт продовжує виконувати свою головну функцію.
Як воєнний досвід сформував нові стандарти міського простору
Повномасштабне вторгнення кардинально змінило вектор, за яким рухалося колись мирне індустріальне місто, змусивши його миттєво адаптуватися до жорстких умов прифронтової реальності. Якщо раніше ключовими орієнтирами муніципалітету були капітальна модернізація районів, розвиток туризму, створення безбар’єрних громадських просторів та нова естетична житлова забудова, то після 2022 року головним і безумовним пріоритетом стало фізичне виживання, безпека людей, гуманітарна стабільність та утримання критичних систем життєзабезпечення.
Нові виклики сформували абсолютно новий тип міського мислення, переформатувавши саме поняття «розвиток Запоріжжя». Поняття комфорту та візуальної привабливості поступилися місцем технічній автономності, створенню надійних укриттів та захисту комунальних мереж. Такі глибокі урбаністичні зміни наочно довели, що сучасна стійкість вимірюється не кількістю відремонтованих фасадів, а здатністю інфраструктури функціонувати в умовах постійних криз.