Тільки ледачий або дуже неуважний запорізький водій, якому доводилося їздити через ДніпроГЕС, не звертав увагу на величезні інформаційні таблички, які сповіщають про те, що проїзд по греблі для всього великовантажного транспорту закритий унаслідок крайньої зношенності конструкцій. Тобто простими словами – не влазь, уб’є, все ледве тримається. Найцікавіше, що така ситуація склалася навіть з урахуванням проведених зовсім недавно ремонтів (на які пішли, традиційно, чималі гроші з бюджету), пише zaporizhzhia-future.com.ua.
Всупереч заборонам
Незважаючи на настільки сувору заборону, будь-який місцевий житель або просто уважний спостерігач підтвердить вам, що з настанням темряви фури одна за одною катаються по зношеному дорожному полотну греблі. Причому їх кількість обчислюється десятками щоночі. В принципі, вирішити цю проблему можна було б або за допомогою стаціонарного поста поліції (як відомо, зараз там тільки тимчасовий пост, який стоїть тільки в світлий час доби), або за допомогою установки камери, яка фіксувала б подібні порушення і ставала б причиною отримання недобросовісними водіями «листів щастя». Однак таке «Соломонове рішення», як видно, не до вподоби владі, тому не робиться зовсім нічого.
Разом з тим, експертні висновки, зроблені на прохання міської влади ще взимку, невтішні. І руйнування асфальтового покриття – це ще квіточки. Так, співробітники Українського інституту сталевих конструкцій імені Шимановського, фіксують деформацію і часткове руйнування несучих балок ДніпроГЕСу. А це загрожує обваленням всієї греблі. Масштаби катастрофи, якщо вона відбудеться в Запоріжжі, будуть порівнянні з голлівудським блокбастером, ось тільки виконувати головні ролі в цій кінострічці доведеться самим запоріжцям, і, природно, без страховки. Що, ясна річ, нікого не приваблює.
Зберегти не можна зруйнувати
Останнім часом в медіапросторі України (і особливо в соціальних мережах типу Фейсбука) стали з’являтися «лідери думок» з вимогою радикально вирішити питання з можливим відновленням подачі прісної води в Крим. Щоб унеможливити саму ідею, деякі «ентузіасти» пропонують частково зруйнувати систему водосховищ в нижній течії Дніпра. Запоріжцям при цьому обіцяють райські кущі у вигляді повернення затопленого колись за радянської влади Великого Лугу. Безумовно, такий «бонус» був би дуже до місця для жителів і гостей міста, але непогано було б поцікавитися не тільки прибутками від можливої туристичної діяльності в разі появи у нас цього об’єкта, а й загрозами для однієї з двох головних магістралей, що з’єднує два береги багатотисячного міста. Але, за дивним збігом обставин, в фокус громадського дискурсу ДніпроГЕС не потрапляє ні в зв’язку з крайньою виснаженістю своїх ресурсів міцності, неодноразово підтверджених експертними співтовариствами, ні в зв’язку з такими глобальними змінами системи гребель і водосховищ на Дніпрі. Разом з тим, за прогнозами фахівців з усього світу, дефіцит прісної води буде відчуватися все сильніше з кожним десятиліттям, та й транспортна магістраль запорожцям не завадить, а тому є сенс берегти те, що у нас є.
