Людству властивий інтерес до історії свого розвитку. Різними шляхами ми намагаємося зберегти те, що залишили по собі минулі епохи, і зібрати це в одному місці. У наш час музеї, які втратили свою популярність наприкінці минулого століття, знову стають місцем зустрічі людей-інтелектуалів: на базі музеїв проводяться тематичні заходи, відкриваються коворкінги, стартують майстер-класи та семінари, а також інші відкриті заходи. Вони призначені, як правило, для широкого кола слухачів та учасників, у тому числі дітей (особливо це стосується майстер-класів).
Запоріжжя теж впевнено йде у руслі цих культурних традицій цивілізованого світу та активно розвиває власні музеї. Вони теж стали сучаснішими та працюють з урахуванням світових трендів. Що ж із цього вийшло – подивимося зараз. Більше на сайті zaporizhzhia-future.com.ua.
Краєзнавчий – крізь товщу століть
Одним із найвідоміших музеїв у Запоріжжі та області є, звичайно ж, краєзнавчий. Згідно з деякими даними, заснований він був рівно століття тому – 1921 року. Тоді Запоріжжя – прямий спадкоємець невеликого повітового містечка під назвою Олександрівськ – ще тільки “ставало на ноги”, зовсім не було тим грандіозним індустріальним і культурним центром, яким ми його знаємо і любимо, і краєзнавчий музей розпочинав свою роботу в приміщенні так званого Народного дому ( такого прообразу сучасних коворкінг-плейсів, щось середнє між хатою-читальнею і громадським актовим залом).
З відкриттям музею пов’язане відоме ім’я невтомного дослідника старовини, збирача цінних історичних відомостей, – Якова Новицького. Ідейному натхненнику музею вдалося зібрати досить непогану колекцію (благо, збереження більшості експонатів тоді було значно кращим), але епоха процвітання новоствореного музею раптово закінчилася разом зі смертю Новицького.
Нові шанси
Коли у Запоріжжі активно стартував Дніпробуд, ця подія не залишилася непоміченою місцевими краєзнавцями. Зберегти для нащадків пам’ятні деталі взявся митець на прізвище Філянський. Інтерес для нього представляли предмети, які мали відношення як до самого Дніпробуду, так і до культури та побуту будівельників греблі. Однак згодом коло пошуків значно розширилося і колекція швидко “обросла” предметами старовини від початку дослідження найдавніших поселень на території сучасного Запорізького краю.
Під час війни чимала кількість музейних експонатів була знищена в ході бойових дій, а ті, що залишилися, в терміновому порядку, евакуйовано до Мелітополя.
Найкраща будівля
Подальший розвиток подій наочно продемонстрував, що до музею незмінно виявляли інтерес сильні світу цього, і йому послідовно знаходили три прекрасні приміщення для існування та розвитку. Оскільки колекція експонатів швидко поповнювалася, а поле культурної діяльності музею розширювалося, він переїжджав із будівлі до будівлі. Велась навіть дискусія про можливість спорудження нової (на цей раз власної) будівлі для нього на острові Хортиця (це було в шістдесятих роках минулого століття), проте зупинилися на більш прийнятному варіанті: всі експонати з історії краю та природи його переїхали на постійне місце проживання в будівлю колишньої міської управи Олександрівська. З того часу Запорізький обласний краєзнавчий музей запрошує своїх гостей у це за правом придбане приміщення та радий продемонструвати всім, кому цікава історія краю, понад 110 тисяч експонатів.
Про козаків і не тільки
У другій половині минулого століття було збудовано на острові Хортиця будівлю Музею історії запорізького козацтва. Експозиції цього музею пройшли довгий і тернистий шлях від утвердження провідної ролі соціалізму у становленні українського народу та його історії (починаючи з моменту відкриття у 1983 році) до розповіді про вільне та незалежне козацьке військо, починаючи з моменту здобуття країною незалежності у 1991 році. У музейних фондах його зібрано величезну кількість предметів, пов’язаних не тільки з козацтвом як таким (хоча саме предмети цього історичного періоду є основою експозиції), а й про історію Хортиці, починаючи з найдавніших часів, кочових племен та слов’янських вождів, які мали відношення до острова .
Однак, незважаючи на той величезний інтерес, який становлять ці експонати, помилуватися ними не можна. Вже багато років Музей історії запорізького козацтва закрито для відвідування.
Неподалік від нього розмістився ще один чудовий музей, здатний підкорити серця всіх, хто цікавиться історією. Йдеться про музей судноплавства “Чайка”, який радий продемонструвати гостям чудові екземпляри козацьких якорів, гармат, лафетів, чайку та бригантину. Усі їх у різний час підняли з дна Дніпра.
Техніка та зброя – завжди у тренді
Може наше місто похвалитися музеями, в яких на загальний огляд виставлена техніка. Так, наприклад, чудовий музей під назвою “Фаетон” радий похвалитися величезною експозицією ретроавтомобілів. Він є найбільшим приватним музеєм техніки на всій території країни. Серед його експонатів – як звичайнісінькі цивільні автомобілі та мотоцикли, так і військові екземпляри. Історія музею почалася трохи більше двох десятків років тому, і з того часу було придбано понад півтори сотні експонатів.
Другий музей техніки у нашому місті розташований у Шевченківському районі. Йдеться про знаменитий музей техніки В’ячеслава Богуслаєва – колишнього генерального директора компанії ВАТ “Мотор Січ”. Там зібрані дуже цікаві експонати – як сільськогосподарські машини, з яких завод розпочинав свою виробничу діяльність, так і величезні авіаційні двигуни, які сходять із його конвеєрів сьогодні.
Ще однією чудовою експозицією у нашому місті є знаменитий музей історії зброї “Діана”. Основою експозиції стала особиста колекція невтомного збирача зброї Віталія Шлайфера. Серед експонатів зацікавлені відвідувачі матимуть змогу виявити екземпляри зброї від кам’яного віку до наших днів. Тобто буквально вся історія розвитку збройової думки промайне перед очима гостей музею! Зазначимо, що на вітринах можна знайти не тільки зброю, якою користувалися далекі предки сучасних українців, а й зброю народів Кавказу, Сходу, Африки та Азії, Російської імперії. Словом, екскурсія стане не лише цікавою, а ще й неймовірно пізнавальною!
