Кожне пристойне місто має у своєму арсеналі безліч міфів та легенд, якi передаються з поколiння до поколiння, та якi розповiдають туристам. Запоріжжя – місто оповите ореолом таємничості, ідеально для цього підходить. Більше на zaporizhzhia-future.com.ua.
Запорізький багатовіковий дуб
Титул найісторичнішого дерева в Україні по праву належить “700-річному Запорізькому дубу”. За легендою, саме під гілками цього дерева запорізькі козаки на чолі з Іваном Сірком писали листа турецькому султану.
Також розповідають історії про те, що Запорізький дуб є енергетичною силою нашої країни. Коли про це дізнався Гітлер, він наказав спиляти дуб та перевезти його до музею Дрездена. Його плани не здійснилися, бо фашистів вигнали з міста раніше, ніж вони зуміли дістатися дерева.
На жаль, ніщо не вічне, і знаменитий велетень з кожним днем втрачає свої сили. Дерево почало гинути ще на початку 90-х років минулого століття. “Спасівці” всіма силами намагаються підтримувати життя у колись могутньому символі Запоріжжя.
Також у 22 країнах світу посадили паростки Запорізького дуба.
Козацькі скарби
Існує безліч легенд про козаків, найпопулярніші з них, це легенди про козацькі скарби.
Свого часу запорізькі козаки робили численні походи, більшість із яких були успішними. Так, будь-який козак мав свій скарб і зберігав його у затишному місці. Це були особисті заощадження кожного. Крім того, також була спільна скарбниця війська Запорізького. Більшість своїх скарбів козаки зберігали у Дніпрі.
У 1775 році, за наказом цариці Катерини, козаків насильно переселили на Кубань і ліквідували Запорізьку Січ.
Вважаючи, що це тимчасово, вони нічого не брали з собою, сподіваючись, що скоро повернуться додому.
Свої заощадження козаки закопували в землю, ховали у скелях та у водах Дніпра. Усі заповіти передавали усно від батька синові, і жодних записів про місцезнаходження заощаджень.
Шукачі скарбів досі не припиняють пошуки, дослiджуючи дно Дніпра.
А історики та археологи офіційно проводять дослідження, оскільки наш край залишається невичерпним джерелом відкриттів. Можливо, колись пошуки увінчаються успіхом, а поки що залишається черпати надію, що скарби справді існують.
Замуровані у греблі
Будівництво ДніпроГЕС пов’язане з жахливою історією про укладачок. За легендою, кілька дівчат-укладниць накрило бетоном під час невеликої аварії на греблі.
Бетон дуже швидко застигав і тому його утрамбували разом із тілами нещасних. Зникнення дiвчат помітили не відразу, тому що була величезна кількість робітників, і зрозуміло, що про якийсь порятунок вже не було мови.
Майже кожна велика споруда має свої жертви, але не про кожну з них розповiдають.
Легенди залишаються легендами, адже жодна з них не має офіційних доказів.
Нам залишається лише вірити наслово чи вважати, що це казки, розказані місцевими, задля більшої популярності міста. Одні історії близькі до правди, інші – лише фантастика. У будь-якому випадку, легенди завжди були і будуть, одні забудуться, а інші з’являться. І це нескінченна історія…
