Схоже, що жителям сільської глибинки по всій Україні не позаздриш, пише zaporizhzhia-future.com.ua. Адже з легкої руки чиновників, які розробили і поступово впроваджують нову адміністративно-територіальну реформу, абсолютна більшість з них виявиться викинутими за борт цивілізації в прямому і переносному сенсах. Про те, які нововведення очікують жителів Запорізької області у зв’язку з черговою реформою, ми розповімо в статті.
Райони, квартали…
Перш за все, варто нагадати, що існуюче районування розроблялося ще за часів Радянського Союзу, тобто досить давно. Причому чисельність населення (особливо сільського) і структура економіки «на місцях» дуже серйозно відрізнялися від того, що маємо зараз. У тих реаліях не могло бути поняття «депресивний район», тому що колгоспи і радгоспи повсюдно забезпечували жителів всім необхідним в плані соціальної інфраструктури. Тобто проблеми побудови нових лікарень, відкриття ФАПів та функціонування шкіл не могло бути в принципі. Тепер же справи йдуть рівно протилежним чином. Замість існуючих на даний момент двох десятків районів в Запорізькій області за задумом авторів реформи повинно залишитися рівно в чотири рази менше: всього п’ять. Передбачається, що «виживуть» і навіть стануть значно більшими Запорізький, Мелітопольський, Бердянський, Пологівський і Енергодарський райони. Формально вони відповідають всім вимогам нового законодавства: віддаленість від районного центру майже всюди збережена в межах 60 кілометрів (для порівняння, зараз ця усереднена цифра вдвічі менше, а значить, що райцентри вдвічі доступніше), населення всюди більше 150 тисяч чоловік, є в наявності необхідна інфраструктура. На ділі ж стає зрозуміла вся таємниця такого розподілу населення і територій.
Тотальний провал
Отже, що очікує жителів сільської глибинки Запорізької області після впровадження і повноцінного старту реформи? Перш за все, недоступність адміністративних послуг. Отримання будь-якого документа, який може бути виданий тільки в райцентрі, перетвориться в квест в стилі «Форту Байярд». Тому що транспортне сполучення абсолютної більшості сіл не дозволяє вільно переміщатися по області.
По-друге, щодо заможні ОТГ отримують на додачу тих сусідів, які не змогли на своїй території налагодити хоч скільки-небудь прибуткову справу. Такий сучасний «колгосп» боляче вдарить по ледве виживаючим фермерам і агропідприємствам, чий прибуток часто становить основу благополуччя сіл.
По-третє, соціальна інфраструктура (лікарні, школи, відділення пошти і поліції) стануть територіально недоступними для абсолютної більшості сільських жителів. І якщо заради отримання документів можна найняти таксі, так як буває це відносно нечасто, то потреба, наприклад, пройти лікування трапляється набагато частіше. Як будуть врегульовані ці питання (і чи будуть взагалі) – таємниця за сімома печатками.
А поки жителям відреформувати глибинки залишається тільки запасатися засобами пересування і сподіватися на розумний підхід до справи нових районних чиновників.
