Запоріжжя – надзвичайно захоплююче туристичне місто, яке славиться своїми пам’ятками та неймовірними місцями сили. Одним із них є Свято-Андріївський кафедральний собор, який розкинувся на території колишнього кінотеатру. Тепер мешканці старшого віку, прямуючи до храму на молитву, пригадують, як десятиліття тому, йшли до кінотеатру на черговий фільм, пише zaporizhzhia-future.com.ua.
Від театру до церкви
Політика радянської влади була атеїстичною, а тому гаслом комуністичної партії було: «З усіх мистецтв найважливіше – це кіно». У той кінотеатр дістати білети на прем’єру ставало справжнім випробуванням на вправність. Глядачі, ходивши на сеанси, копіювали зачіски та стиль улюблених акторів. Тоді ніхто не міг уявити, що атеїстична радянська держава впаде, і релігія перестане бути під забороною.
З 1995 р в приміщенні колишнього театру починає збиратися православна община УПЦ. Увесь 2000 р відбувається реконструкція храму, задля якомога швидшого відкриття богослужінь. Уже вже з 2001 р починається історія Свято-Андріївського кафедрального собору, який став духовною Меккою не лише Запоріжжя, але й України.
Свято-Андріївський кафедральний собор
Собор був збудований за кошти небайдужих громадян, інвесторів та місцевої влади. День народження храму припав на Різдво Христове. Саме тоді собор був освячений, і в ньому була проведена перша літургія. Храму дали ім’я на честь святого Андрія Первозванного – це і є центральна прибудова собору. Права прибудова носить ім’я преподобного Серафима Саровського, а ліва – великого християнського свята Благовіщення Пресвятої Богородиці. Мешканці Шевченківського району Запоріжжя з цієї миті стали ходити на богослужіння, а невіруючі жителі тепер можуть милуватися фасадом церкви.
Якщо подивитись на архітектурний компонент храму, то тут справді вражаючими є всі елементи. Один великий та два маленькі куполи, які переливаються на сонці. Фасади, що зроблені в класичному стилі зачаровують перехожих, декоративне оздоблення всередині храму, чисельні ікони тепер стають головним лейтмотивом душевного спокою тисяч вірян.
Особливо, своєю неймовірною душевною силою вражає вівтар. Він змушує не лише молитись та просити прощення, але і зачаровано спостерігати за іконописним мистецтвом. До слова, все це було творінням великого майстра своєї справи, художника Василя Жадана. Його було запрошено генеральним директором підприємства «Мотор Січ» Михайлом Березовським, якому вдалося знайти митця, що здійснив справжню мистецьку революцію. Василь Жадан оздобив кадило, що знаходиться на куполі храму з 140 свічками.
Уже в 2017 р до собору було привезено ікону апостола Андрія Первозванного, що була написана в Нікольському монастирі (Греція). Ця подія викликала величезний резонанс, та стала воістину неочікуваною для тисяч вірян, що юрмилися в дверях храму, очікуючи свого часу. Кожен з них хотів доторкнутися до святині, поставити свічку, помолитися та знайти спокій і відповіді на свої питання.
Тож, якщо ви, віруюча людина, вирушайте до Свято-Андріївського кафедрального собору, задля того, щоб побути наодинці зі своїми думками та отримати душевний спокій. Якщо ж ні, то ви можете зробити фото поблизу храму, який зачаровує своєю красою і вишуканістю.
