Кожне велике місто, яке населене представниками певної культури, завжди може похвалитися численними пам’ятниками. Як правило, їх встановлюють для того, щоб увічнити в свідомості жителів будь-які історичні події, персонажів і героїв, віхи розвитку самого населеного пункту. Далі на zaporizhzhia-future.
Місто-калейдоскоп
Місто з такою строкатою історією, як Запоріжжя, може похвалитися дуже різними пам’ятниками. Так вже вийшло, що кожна історична епоха приходила сюди і залишала свідоцтва свого перебування: чи то кам’яні ідоли на постаментах, чи то безмовні цегляні стіни будівель, побудованих півтора століття тому, чи то химерні кам’яні мережива і високі шпилі на вежах, які пам’ятають ще зовсім старі часи.
Запоріжжя не змогло зберегти пам’ятників старого Олександрівська, зате подбало про його будівлі. У сучасному місті також відбулися деякі зміни, і нові покоління запоріжців уже точно не побачать того, що встановлювали на постаменти і що любили наші діди. Проте, в Запоріжжі є чимало цікавих пам’яток, на які дійсно варто подивитися.
Перш за все, непогано було б згадати про відомих історичних особистостей, монументи яким можна при бажанні побачити в сучасному місті.
Віхи історії
Своєрідним «флагманом» таких пам’ятників може служити монумент одному з найвідоміших, результативних в боях і одіозних гетьманів Запорізької Січі – Богдану Зіновійовичу Хмельницькому. Він встановлений майже шістдесят років тому, але, як і раніше, зберігає свою актуальність. Знайти цей монумент можливо на початку однойменної вулиці, в парку Металургів – у напрямку до Палацу дитячої та юнацької творчості. Авторами скульптурного зображення талановитого полководця виступили відомий в середині минулого століття майстер різця Михайло Худас (нагадаємо, що саме йому належить авторство первинної версії скульптури «Піонерська Дружба» в сквері на вулиці Анголенка, фігур на фасаді Обласного музично-драматичного театру, а також зображень Сталевара і Колгоспниці на будівлі вокзалу «Запоріжжя-I»), і Ф. Зайцев.
Хід історії незворотній, він іноді підносить чимало сюрпризів і живучим, і їх нащадкам. Але імена флагманів, кращих з кращих, часто зберігаються в пам’яті вдячного народу. Відомості про численні подвиги київського князя Святослава Ігоровича дійшли до нас, не дивлячись на те, що багато століть розділяють наші епохи. Одна з версій загибелі славного князя також передбачає, що це сталося на території запорізького острова Хортиця. Як би там не було, в 2005 році в Вознесенівському парку, що розташований біля каскаду фонтанів «Веселка», був встановлений пам’ятник князю. Автором монумента став скульптор В. Кликов. Навколо пам’ятника було багато пліток і чуток, і навіть були зафіксовані звернення до президента України з вимогою його знести, оскільки авторське бачення монумента не співпало з очікуваннями деяких глядачів. Проте, вже протягом півтора десятка років монумент стоїть і радує як самих запоріжців, так і гостей міста.
Нагадування про перемогу
Чимало в Запоріжжі також пам’ятників, присвячених перемозі у Другій світовій війні. Так, на площі Університетській (колишня Радянська) зустрічає відвідувачів справжній танк, встановлений на постамент. За словами старожилів, саме ця бойова машина першою увірвалася в підвладне гітлерівцям місто восени 1943 року, коли і було звільнено Запоріжжя.
На Правому березі, поруч з парком Енергетиків, розташований комплекс «Скорботна мати». Кам’яна фігура жінки біля Вічного вогню символізує печаль Батьківщини про загиблих синів і дочок. Неподалік знаходиться ще одне живе нагадування про ту війну – гармата, на якій тепер люблять грати діти.
У центрі міста, в Вознесенівському районі, стоїть на постаменті пам’ятник військовим льотчикам – він виконаний у вигляді справжнього літака. Машина, встановлена там – ЛА-5 – дійсно брала участь у повітряних боях над Запоріжжям.
Напроти нього стоїть пам’ятна стела – напевно, єдина втілена в камені подяка ветеранам від нашого покоління. Це самий «молодий» військовий пам’ятник, він був встановлений п’ятнадцять років тому і присвячений 60-річчю закінчення війни.
Індустріальні сюрпризи
Чимале здивування чекає тих гостей міста, які вирішать відправитися у своїх справах до Заводського району. На межі Дніпровського і Заводського районів стоїть пам’ятник сталевару – як нагадування про індустріальний статус Запоріжжя. В диму, кіптяві, без відповідного антуражу – мало хто очікує зустріти там пам’ятник.
Неподалік від нього, на перетині проспектів Металургів і Соборного, встановлена ще одна примітна, воістину запорізька стела. На ній представлені зразки всіх металів, які коли-небудь вироблялися в нашому місті. Від стели вгору починається невелика прогулянкова територія, засаджена квітами, декоративними деревами і чагарниками.
Навмисно не придумаєш
Є в Запоріжжі і курйозні історії, пов’язані з пам’ятниками. Крім монумента Святославу, який не влаштував деяких глядачів своїм віком і зачіскою, були цікаві епізоди і з іншими скульптурами. Так, зокрема, чи не замислювалися ви, чому бюст Олександру Пушкіну на однойменній площі стоїть не обличчям до проспекту Соборного, як було б логічно, а боком? Відповідь проста – під час встановлення пам’ятника була допущена груба помилка монтажу, і стріла крана з бюстом опустилася на постамент неправильно. Оскільки повторна установка могла привести до розколювання скульптурного зображення, було прийнято рішення залишити бюст так, як його поставили в перший раз.
Чимале невдоволення запоріжців було також пов’язане з оновленим пам’ятником Дружбі. По-перше, спорудження в сквері на вулиці Базарній (раніше – Анголенко) перестало бути фонтаном, по-друге – абсолютно змінився його зовнішній вигляд (хоча обіцяли створити точну копію), а по-третє – реконструкція була проведена настільки неякісно, що вже в протягом перших декількох місяців монумент пішов численними тріщинами.
Як бачимо, Запоріжжя може похвалитися досить значною кількістю пам’ятників на найрізноманітніші теми. Тут завжди знайдуть щось нове для себе і шанувальники класичної скульптури, і прихильники новаторських підходів до малих архітектурних форм.
