Будинок Захар’їна – найстаріша будівля у Запоріжжі. Зведено будівлю у 1860-х роках, а другий поверх добудовано у 1865-му році. Це одна з перших кам’яних будівель. Будинок знаходиться на вулиці Поштовій, розташований поряд із Свято-Покровським собором. Це одна iз споруд, що збереглася з часів дореволюційного Олександрівська. Більше на zaporizhzhia-future.com.ua.
Хто такий Захар’їн?
Павло Захар’їн перший в історії міський голова. Градоначальник мав значний капітал і тому займався будівництвом, і за свої заощадження збудував Пилипівську церкву. У 2016 році на честь Захар’їна в Олександрівському районі Запоріжжя було перейменовано вулицю Дніпропетровську. Але сталася помилка та з’явилася вулиця Павла Захаріна, а не Захар’їна.
Архітектурні особливості будинку
Двоповерхова будівля, збудована в псевдороманський стилi. Цей стиль показують через важкі, масивні форми та статичну приземленість. Архітектура такої будівлі демонструє суворий, оборонний характер романських прототипів.
Будинок не був особливо примітний, але вузькі вікна надавали йому таємничості.
Історія будинку
Політична кар’єра Павла Захар’їна пішла вниз, i його купецьке становище не було кращим, тому з 1899 року «Захар’їнський двір» перетворився на «Міський дім», оскільки його викупив та подарував місту підприємець Фелікс Мовчанський.
Спочатку верхній поверх будинку займала влада Олександрівської земської управи. А нижній поверх використовувався для орендування квартир.
У нелегкі роки Громадянської війни його переобладнали у шпиталь, а з 1920 року – Головпоштамт.
Будівля вціліла і за часів Другої світової війни, і досі виконує функції поштового зв’язку, з 1969 року відділення 63.
Будинок давно не реставрувався, але це не заважає йому залишатися гордістю міста.
Свято-Покровський собор
Напроти будинку Захар’їна знаходиться Свято-Покровський собор.
Він зведений на мiсцi старої дерев’яної церкви в 1886-1890 роках.
У 30-х роках 20 століття його зруйнували більшовики, які прийшли до влади.
У 1993 році вирішили повністю відтворити у тому вигляді, який був сторіччя тому. Будівництво храму тривало 14 років. Архітектор Дмитро Романов відтворив копію кафедрального собору з однією лише відзнакою – відсутність дзвіниці над притвором.
На сьогоднішній день це гарний собор, 53 метри заввишки.
17 жовтня 2007 року міський храм було освячено і відтоді захищає місто від усіх негараздів.
Під час Другої світової війни старе місто дуже постраждало, тому будівель збереглося не так багато. Можливо, збереглося б набагато більше старих пам’яток, якби вчасно проводили реставрацію та намагалися врятувати об’єкти історії. Але сучасний світ не стоїть на мiсцi і на « кiстках» старих архітектурних пам’яток будуються нові торгові комплекси. Нове витісняє старе, це природньо і нічого з цим не вдієш.
Але щоб історія не пішла навіки вічні в небуття, потрібно зберігати будівлі, які пройшли через війни, революції, пройшли через час і досі зберігають у собі дух минулого.
