У всі часи розвиток театру був невіддільним від розвитку культурного суспільства. Сьогодні театри не такі популярні як раніше, але так само важливі для нашої культури. Більше на zaporizhzhia-future.com.ua
Музично-драматичний театр ім. В. Г. Магара.
Театр засновано у 1929 році, але довгий час він мав статус переїзного. Сама будівля театру ім. М. Щорса була відкрита 1953 року в Запоріжжі.
З 1936 по 1965 театром керував і був його головним режисером, Володимир Магар, народний артист СРСР. 2003 року театр перейменували на його честь.
Архітектура театру
Будівля театру вважається однією із надбань архітектури міста.
На даху знаходиться скульптура «Слава мистецтву», на якій зображені поет, муза та музикант. Творіння належить скульптору Михайлу Худасу.
Сама будівля виконана в стилі еклектики з колонними портиками коринфського ордера по центральному фасаду. Неймовірна краса форм з великою кількістю декоративних елементів створюють єдиний образ, який вселяє трепет у душу глядача.
Театр козацького бою «Запорізький Спас»
Об’єднання «Спас» із 2009 року орендує історико-культурний комплекс «Запорізький дуб». У комплексі проходять вистави дорослих та юних козаків.
Вони покажуть, які бойові навички мали козаки. Відмінна вистава для всієї родини. Також є можливість постріляти з луку, арбалеу, кинути ножі та прокатится верхи на коні. І, звичайно ж, це чудова можливість вивчити історію Запорізької Січі.
Історія виникнення театру
Зародження театру почалося ще у Стародавній Греції більш ніж 2000 років тому. Театр призначався як розважальне видовище для публіки. Згодом він став розвагою для вищого суспільства, культурним місцем і цінувався як високе мистецтво.
У театрі гармонійно зливаються різні види мистецтва. Його розквіт пов’язують із культурним розвитком суспільства.
Головною метою спектаклів є аналіз проблематики постановки і в кожного глядача складається власна суб’єктивна думка, якою він може поділитися з іншими.
Відвідування театру з давніх-давен вважається одним з кращих видів відпочинку, а також дає можливість пізнати себе, світ і людську душу. Але є й зворотний бік медалі – за допомогою театру вміло маніпулювали суспільною свідомістю.
Головний задум театральної дії – залучити якнайбільше глядачів для реалізації задуму.
Кількість народу залежало від призначення дійства. В основному це були обряди та ритуали для поклоніння різним богам.
Такі вистави виконувалися жерцями і вважалися магічними дійствами, завдяки яким боги будуть милосердні до народу.
На зміну жерцям прийшли танцюристи, співаки та лялькарі.
Так театр почав не просто розважати глядача, а й приносити дохід владі.
Згодом почали з’являтися письменники-драматурги, чиї п’єси показували у театрах.
Велике зацікавлення театром зберігалося до появи кінематографа, і першому довелося поступитися.
Він почав бути менш цікавий простому глядачеві, але все-таки викликає живий інтерес у шанувальників-театралів.
