Не секрет, що всі технологічні прориви кожної цивілізації густо замішані на окремих персоналіях. Саме завдяки наявності неординарних особистостей злітають перші літаки, прямують у небо космічні ракети, здійснюються дзвінки по мобільних телефонах, включаються лампочки розжарювання в будинках і на дороги виїжджають перші незграбні автомобілі. За кожною сучасною технологією (від будівництва до телекомунікацій) стоїть, як правило, або одинак-ентузіаст, або ціла компанія однодумців, які регулярно працюють над тим, щоб втілити свою ідею у зримі образи та просунути людство трішки вперед у пізнанні законів навколишнього світу. Далі – на zaporizhzhia-future.com.ua
Є такі ентузіасти-винахідники і у нашому місті. Запоріжжя може похвалитися десятками людей, котрі працюють над процвітанням міста протягом тривалого часу. Серед них є представники різних поколінь, але всі вони прагнуть досконалості у своїй галузі.
Будівництво – всьому голова
Широку популярність серед профільних фахівців набув винахід запорізького вченого – співробітника інженерного інституту Запорізького національного університету. Звати винахідника Андрій Чейлитко і до сфери його професійних та наукових інтересів входять будівництво та будівельні матеріали. Він звернув увагу на те, що при виготовленні сучасних бетонних виробів із наповнювачами витрачається багато цінних ресурсів за порівняно невисоких якісних характеристик готових виробів. Нагадаємо, що сучасні будівельні матеріали повинні неодмінно демонструвати високі відсотки термоефективності – тобто зберігати у приміщенні стабільну температуру, незалежно від умов довкілля. Оскільки енергоносії стабільно дорожчають з кожним роком у всьому світі (а в нашій країні – поготів), енергоефективність є одним із найважливіших критеріїв при виборі будівельного матеріалу.
Енергоефективність – наше все
Оскільки бетон активно використовується в будівництві завдяки своїм властивостям (пластичність у рідкому вигляді та міцність у твердому), то найпростіше та логічне рішення, яке, до речі, приймається не тільки в Україні, а й у всьому світі – це за допомогою різних добавок “прокачати ” його енергоефективність і досягти, таким чином, максимально можливого термозбереження. Саме цієї проблеми і стосується винахід Андрія Чейлитка. Вчений розробив новий спосіб виготовлення пористого гранульованого наповнювача для бетону. З одного боку, такий наповнювач швидко і просто вирішує проблему енергоефективності будівельного матеріалу (зокрема бетону), а з іншого – вимагає набагато менших витрат енергоресурсів на своє виробництво. Винахід запоріжця здатний внести нові віяння в будівельну галузь та суттєво допомогти будівельникам будувати швидко та недорого.
Запорізький рекордсмен
Не меншу користь здатні принести запоріжцям винаходи іншого місцевого вченого. Слід зазначити, що популярність вченому його вироби вже принесли. Йдеться про Григорія Чаусовського – кандидата технічних наук і просто неординарну людину. На даний момент його авторство присвоєно майже шести сотням різноманітних винаходів – і більшість із них уже служать людям.
В основі багатьох приладів, які виходять з рук Григорія Чаусовського – звичайнісінькі електронні компоненти, такі, як усім відомі світлодіодні лампочки (вони найчастіше використовуються для індикації режиму роботи), реле, перемикачі, мікрофони та інші деталі. Однак є й зовсім незвичні речі, бачити які на приладах щонайменше дивно – малі музичні інструменти типу ксилофона, педалі, шоломи, а також інші схожі девайси.
Слід зазначити, що основною сферою застосування винаходів Григорія Чаусовського є здоров’я людини.
Боротьба з коронавірусом
Більшість приладів при цьому покликані допомагати людям у складній ситуації. Так, наприклад, учений звернув увагу на катастрофічне поширення депресії та пов’язаних з нею розладів психіки та винайшов прилад, який допомагає людині плавно і без наслідків вийти з депресивного стану.
Питання пандемії та надвисокого попиту на апарати для оздоровлення легень не могли не торкнутися розуму винахідника. Саме тому авторству Григорія Чаусовського належить чудовий прилад для оздоровлення під час акту дихання. Автор стверджує, що з таким приладом набагато легше проходять реабілітація після перенесеного коронавірусу та загальне оздоровлення організму, що, наголосимо, має вкрай високе значення для запоріжців – адже нам усім доводиться жити в умовах забрудненого промисловими підприємствами повітря.
Роборука: і в бенкет, і в світ
Одним із наймолодших запорізьких винахідників є Ярослав Вакуленко – вихованець одного з міських позашкільних навчальних закладів. Незважаючи на те, що йому на той момент ледве виповнилося 18 років, послужному списку юного вченого та техніка можуть позаздрити і набагато досвідченіші колеги.
Ярослав займається збиранням різних роботів та оснащенням їх штучним інтелектом. На загальну думку і з урахуванням актуальних світових тенденцій, саме штучний інтелект є трендом на багато десятиліть вперед. Роботи, пов’язані з ним, завжди будуть потрібні – адже це повністю відповідає рівню розвитку людської думки на даний момент.
Одним із дебютних винаходів молодого вченого стала так звана роборука. Сфера її застосування дуже широка, але основне призначення роборуки – це допомога у здійсненні різноманітних маніпуляцій. Роборуку не потрібно програмувати за допомогою стандартних мов, її дуже просто “попросити” виконувати певні дії, і це під силу буквально кожному користувачеві. Крім того, цей винахід Ярослава можна “проапгрейдити” і оснастити додатковими модулями для того, щоб значно розширити його функціональність. Це, без сумніву, допоможе роборуці зняти своє гідне місце серед винаходів на благо запоріжців.
Окрім цієї чудової роборуки, Ярослав Вакуленко також сконструював кількох роботів, оснащених штучним інтелектом. Вони можуть виконувати деякі рутинні дії (наприклад, малювання) і осмислювати їх при цьому. Хіба це не гідний старт майбутнього вченого?
