Вівторок, 7 Грудня, 2021

Запорізькі фонтани: прикраса та гордість

Фонтани є однією з найпопулярніших архітектурних форм у містах із незапам’ятних часів. Ще за часів античності фонтани, біля яких можна було освіжитись, активно встановлювалися на всіх великих міських площах.

З часом змінюються технології, з’являються незліченні можливості для втілення нових і нових людських ідей, а фонтани продовжують вражати нас своєю красою і дарувати прохолоду своїх струменів. Більше на сайті zaporizhzhia-future.com.ua.

Символи міста

Однією із місцевих запорізьких пам’яток є комплекс фонтанів на бульварі Шевченка. Усі, хто хоча б проїздом буває у нашому місті, неодмінно заїжджають туди, щоби сфотографуватися. Насправді – там зібрані, мабуть, найвідоміші запорізькі фотолокації. Однак і фонтани також дуже різноманітні. На бульварі Шевченка ви можете зустріти фонтан-годинник (це той самий Годинник закоханих, яким стікає вода, і який віддзвонює мелодію з фільму “Весна на Зарічній вулиці”), фонтан-став, кольорові фонтани традиційної форми з декором з гранітних куль місцевого запорізького видобутку. Словом, є на що подивитися туристам.

Не менш відомий і ще один запорізький фонтан – той, що знаходиться на площі Маяковського. Він носить горду назву Фонтан Життя. Сам по собі він не представляє якогось особливого інтересу, а ось група скульптурних зображень по його периметру, яка прикрашає і площу, і сам фонтан, дуже примітна. У цих скульптурах за допомогою мови каменю та різнокольорової мозаїки “зашифровано” історію Запорізького краю. Дуже цікаво численним туристам повільно ходити навколо ложа Фонтану Життя і вгадувати, що ж хотів сказати автор тією чи іншою роботою. Образи на думку приходять часом дуже алегоричні. Зараз саме Фонтан Життя називають головним міським фонтаном – замість розібраного на запасні частини через моральне старіння його “старшого брата” на площі Фестивальній, у двох зупинках далі по Соборному проспекту.

На честь автора

Оздоблена фонтанами ще одна запорізька площа. Цього разу йдеться про площу, названу на честь свого найвідомішого реконструктора – колишнього мера міста Олександра Поляка. На площі у Вознесенівському районі, яка в наші дні носить його ім’я, височіють два абсолютно симетричні фонтани (по обидва боки від центрального проспекту міста). Вони примітні незвичайним архітектурним рішенням: струмені води б’ють не лише зсередини до зовнішнього краю фонтану, а й навпаки. Це створює цікавий ефект купола із кришталево-прозорих невагомих струменів. Щоправда, саме ці фонтани вибрали собі як перманентну “жертву” запорізькі вандали, і тому їм особливо часто перепадає порція миючого засобу. У такому разі фонтани доводиться повністю зупиняти, зливати всю воду і ретельно чистити.

Центр тяжіння

Крім фонтанів на площах, Запоріжжя може похвалитися і фонтанами в парках. Більше того – саме вони є одними з найновіших архітектурних споруд такого плану у місті. Так, наприклад, похвалитися підводними фонтанами може Вознесенівський парк міста. При цьому примітно, що ці підводні фонтани (тобто самі сопла, з яких вивергаються вгору на загальний огляд потужні струмені води) на дні рукотворного озера, яке у свою чергу, розташовується біля основи знаменитого каскаду фонтанів “Райдуга”. Колись, ще за радянських часів, це була чудова споруда – серія маленьких водоспадів, кожен рівень яких був підсвічений лампочками певного кольору. Нині каскад фонтанів “Райдуга” функціонує нестабільно. На свята (наприклад, День міста або День Незалежності) його включають, але переважно лише водну частину. Підсвічування не завжди радує запоріжців та численних гостей міста.

Що ж до Вознесенівського парку, то його останнім часом взялися активно розвивати. Саме тому кількість водойм із захованими на дні соплами фонтанів помітно збільшилася за останні роки. Втім, розвивається не лише “фонтанове” господарство парку, а й інші “родзинки” цієї рекреаційної зони. Схоже, що саме Вознесенівський парк має всі шанси вже найближчим часом стати головним міським парком – у всякому разі, за якістю та кількістю малих архітектурних форм, серед яких приємно проводити час.

Фонтан, якого не було

Насамперед варто зазначити також, що далеко не всі запорізькі фонтани побачили життя. Одному з них судилося стати свого роду посміховиськом і навіть мемом. Але про все по порядку.

У ті часи, коли так званим “дивлячим” за містом Запоріжжя був Євген Анісімов, дозріла ідея грандіозного ребрендингу головної площі області – Фестивальної. Слід зазначити, що її стан вже не один десяток років зовсім не в’яжеться не тільки з гордим званням головної площі одного з найрозвиненіших індустріальних регіонів великої країни, але й навіть з образом площі третьосортного районного центру. Так, Фестивальна зустрічає гостей давно потрісканими плитками радянського виробництва, облупленою фарбою на таких же “вікових” лавках, крихітним кафе пляжного вигляду під вицвілим від часу тентом, і фонтаном. Цей фонтан був єдиним у місті світломузичним, відтворював деякі популярні композиції, а також змінював колір підсвічування. Загалом успішно симулював, що знаходиться в розвиненому місті, де приділяють належну увагу культурі. Однак досвідчене око головному запорізькому фонтану обдурити було, безсумнівно, дуже важко – і тому його плити, що відвалюються, і елементи конструкції привернули увагу “дивлячого” та його команди. Було вирішено головний фонтан міста та області переробити – та так, щоб увесь світ ахнув та здивувався. Спростовуючи закони фізики. Не втомлюватимемо читача подробицями – скажімо тільки, що за задумом фонтан повинен був мати примітну центральну фігуру – величезну гранітну кулю, яка мала парити в повітрі завдяки ефемерній підтримці з кількох водяних струменів. На малюнку така утопія виглядала, звичайно ж, дуже ефектно, однак у життя втілена так жодного разу і не була. Запоріжжя залишилося без фонтану – адже старий розібрали, щоб дати дорогу новому, а нового так і не збудували.

А поки вирішувалася доля старого та нового фонтанів на площі Фестивальній, тихо перетворився на тонни старих металевих труб та бетонного крошева колись улюблений тисячами запоріжців шикарний фонтан у вигляді риб. Він був розташований у Центральному парку культури та відпочинку “Дубовий Гай”, і вимагав відносно невеликих фінансових вливань на свою реконструкцію.

Latest Posts