З тих самих пір, коли християнство прийшло на ці землі, будувалися в Запорізькому краї храми. Найперші з них, безумовно, до наших часів не дійшли – їх не зберегли для нащадків століття. Однак збереглися розповіді про них. Зокрема, чимало всього цікавого можна дізнатися з легенд про козацьку церкву на Запорізькій Січі. Були на території нашої області і інші храми, які залишили свій слід в легендах і переказах людей. Однак у наш час інтерес до православної віри теж досить високий, тому нові культові установи будуються по всьому місту. Не тільки нові, але і реконструйовані церкви радують городян своїм зовнішнім виглядом і гостинно відкривають для них свої двері. Далі на zaporizhzhia-future.
Минуле створює майбутнє
Церковні двері стали особливо активно відкриватися для жителів Запоріжжя відразу після того, як в дев’яностих роках минулого століття країна здобула незалежність. Саме цей момент є своєрідним «Рубіконом» між традиційно-радянськими поглядами на релігію і світоглядом неабиякої частини сучасних українців.
Одна з не так давно побудованих церков розташована в Хортицькому районі, неподалік від однойменного Палацу культури. Мова йде про церкву Святого Миколая. Оскільки будівля була зведена відносно недавно, то вона радує око парафіян або випадкових перехожих новаторськими підходами до форми храму, декору стін, а головна його «родзинка» – це так звані «малинові куполи».
Рідкісна дивина
Йдеться, однак, не про колір в класичному розумінні цього слова – куполи, які прикрашають собою дзвіницю церкви Святого Миколая, мають звичайнісінький мідно-жовтий відтінок. Однак їх звук абсолютно кардинальним чином відрізняється від звуку аналогічних куполів в інших храмах нашого міста. Для того, щоб «примусити» дзвони звучати саме таким чином, бельгійські майстри-виробники застосували спеціальну запатентовану методику. Результатом можна насолоджуватися кожне храмове свято.
Слід зазначити, що внутрішнє оздоблення церкви містить в своєму оформленні тільки два кольори: білий і золотий. Це підкреслює красу окладів у ікон, оформлення вівтаря, висоту купола і урочистість всього інтер’єру.
На місці старих храмів
Цілком може змагатися з церквою Святого Миколи в оформленні інший запорізький храм, буквально відбудований заново після багаторічного забуття. Мова йде про Свято-Покровський кафедральний архієрейський собор. Він зведений на місці, де кілька сотень років тому, ще до революції і подій, які пішли за нею, вже стояв подібний храм. Оформлення нового і старого храмів практично повністю збігаються завдяки тому, що архітектори та проектанти приділили чимало дорогоцінного часу роботі в архівах. Відзначається, що висота шпилів собору сягає п’ятдесяти трьох метрів – це робить його однією з найвищих культових споруд не тільки в Запоріжжі, а й у всій Запорізькій області.
Внутрішнє оздоблення храму чудове – його стіни і стеля повністю покриті розписом ручної роботи. Дерев’яний іконостас дуже органічно доповнює цю картину і виглядає вельми «атмосферно». Слід сказати, що більшість образів, які можна побачити в цьому храмі, написані нашими сучасниками або ж трохи старше нас, проте є і один важливий виняток. Так, образ Миколи Чудотворця, який висить в цьому храмі, налічує насправді вже не одну сотню років. Його передав в дар Свято-Покровського собору один з духовних отців, і з тих самих пір він є однією з найбільших святинь храму. Ступінь його популярності можна оцінити вже хоча б по тому, наскільки багато перед ним розташовано кілець, кулонів, ланцюжків, браслетів та інших прикрас. Таким чином воцерковлені люди зазвичай дякують іконі за будь-яку допомогу або чудо, яке сталося після молитви біля неї.
Зовсім поруч зі Свято-Покровським кафедральним собором зручно розташувався ще один храм. Він, втім, зовсім малий зовні (всього-на-всього один поверх, і куполи його не такі високі, як у гордого сусіда), проте має свої неповторні риси в оформленні. Мова йде про Свято-Введенський храм. Він збудований з дерева (що, до речі, дуже вигідно відрізняє його), а також має в своєму розпорядженні унікальну ікону Самарської Божої Матері, яка в рядах людей обізнаних вважається чудотворною. Вважається, що образ допомагає лікувати хвороби і справлятися з життєвими труднощами.
З кінотеатру – в храм
Після того, як Україна отримала незалежність і Радянський Союз розпався, з’явилася необхідність в досить стислі терміни повернути релігійним громадам їх майно і, звичайно ж, побудувати нові храми і церкви на тих місцях, де вони були зруйновані колишньою владою. Не минула ця потреба і Шевченківський район міста Запоріжжя. Так вже вийшло, що старий храм, який знаходився в районі трамвайної зупинки «Житловий масив», був за радянських часів перетворений спочатку в продовольчий склад, а потім – і зовсім в кінотеатр. Однак в наші дні на цьому місці знову чути передзвін церковних дзвонів та золотяться на сонці горді куполи. Тут функціонує Свято-Андріївський кафедральний собор, який по праву може вважатися одним з найбільш монументальних, красивих, величних і сучасних храмів Запоріжжя.
Слід зазначити, що якщо всі попередні храми і церкви були споруджені в основному завдяки активній і дуже діяльній участі прихожан і членів громади, то цей храм мало того, що теж будувався руками небайдужих громадян, так ще й має видного покровителя з числа сильних світу цього. Одним з меценатів, які активно спонсорували будівництво храму, є Богуслаєв В’ячеслав Олександрович – в минулому – народний обранець і директор авіабудівного підприємства «Мотор-Січ».
Будівлю собору збудовано у формі правильного хреста, а дзвіниця має цілих п’ять ярусів у висоту. Внутрішнє оформлення виконано силами запрошених художників і являє собою варіації на біблійні теми.
Дивись і пізнавай
У Запоріжжі при бажанні і належному старанні можна відшукати ще чимало цікавих храмів і церков. Так, наприклад, дуже незвично виглядає церква Святих Петра і Февронії, яка розташувалася неподалік від Малого ринку. Унікальність цієї будови в тому, що зроблена вона вся з цільного бруса. Також може похвалитися вельми цікавим плануванням і виконанням Покровська церква, яка відкрила свої двері для парафіян на території історико-культурного комплексу «Запорізька Січ». Вибудувана за зразком перших козацьких церков, вона також виконана з дерева і навіть куполи її зроблені з дерев’яних дощечок.
