Без сумніву, епопея з будівництвом вкрай необхідних місту, але до сих пір відсутніх мостів через Дніпро, нарешті, виходить на фінішну пряму. Однак, за законами жанру, все не так просто, як здається, і запорожців може чекати ще чимало цікавинок різного ступеня приємності, пише zaporizhzhia-future.
Майже готово?
Так, наприклад, широкого розголосу недавно отримав той факт, що мостовий перехід між островом Хортиця і Хортицьким мікрорайоном вже практично побудований: будівельники поклали всі плити на відведене їм місце і займаються бетонуванням. Жителі Бабурки, які втомилися кожен ранок і вечір подовгу стояти в «пробках» і «тягнучках» по дорозі на роботу і навчання, зраділи. Але не тут-то було.
По-перше, до запуску моста в експлуатацію ще досить далеко. Адже необхідно, крім самих мостів, доробити ще й транспортні розв’язки, що забезпечують можливість ним користуватися. А це займе ще чимало часу.
По-друге, є суттєві зауваження щодо якості тих робіт, які були проведені раніше, ще до приходу на об’єкт заморських підрядників (нагадаємо – в даний момент роботи проводить турецька будівельна фірма, яка виграла цей тендер). Так, нещодавно в соціальних мережах з’явився пост одного з жителів Запоріжжя, який за допомогою човна підібрався до опор мостів, до тієї їх частини, яка виходить з води, і буквально за допомогою своїх рук зміг відколоти від них шматки бетону. При цьому оголилася металева арматура – «скелет» опор. Наскільки безпечною в такому випадку стане експлуатація мостів, особливо великовантажним і пасажирським транспортом? Думки запорожців під постом були практично однакові: безпеку гарантувати якщо не неможливо, то, у всякому разі, дуже важко. Але нам, як завжди, про це нічого не скажуть, так?
Чи не мостом єдиним
Крім того, наявність тільки одного моста, через так званий Старий Дніпро, абсолютно ніяк не вирішує проблему транспортної доступності центру Запоріжжя для жителів Хортицького району. Особливо, якщо врахувати, що перед великим мостом, через Новий Дніпро, накопичуються не тільки ті транспортні засоби, які проїхали по першому мосту, а й ті, які їдуть з Правого берега. Особливо болюче питання з великими вантажівками – різноманітні фури, проїзд яким через ДніпроГЕС заборонений вже давно через його крайню зношеність і аварійність, масово їдуть саме цим шляхом, через довгий міст Преображенського. Не потрібно володіти дуже розвиненою фантазією, щоб припустити, яку картину спостерігатимуть кожен раз в «годину-пік» нещасні бабурчане, які намагаються «проштовхнутися» з роботи і на роботу, якщо автотранспорт всіх калібрів і розмірів на великий міст будуть пропускати не тільки Арочний міст і малий міст Преображенського, а й новозбудований теж.
По суті, вирішення проблеми тут тільки одне – в максимально стислі терміни добудувати обидва мости. Те, що турецький підрядник так скрупульозно дотримується термінів – це відмінно. Було б здорово сподіватися, що українська сторона не пошкодує фінансів на те, щоб найняти цих же робочих ще й на зведення другого моста.
