Середа, 24 Квітня, 2024

Історія Запорізького обласного краєзнавчого музею

У нашому місті вже декілька сторіч функціонує культурний і науковий осередок про славу минулого Запоріжжя. Музей пережив радянську владу, гітлерівську окупацію, часи розквіту занепаду. Однак попри це у сучасності городяни все ще мають місце, де можна поринути в атмосферу колишнього життя та здобутків наших предків: коли та ким був заснований, що залишилось після закінчення Другої світової війни, та що зберігає у собі Запорізький обласний краєзнавчий музей — читайте далі на zaporizhzhia-future.com.ua.

Коли та ким був заснований?

З історичних джерел відомо, що музей виник у 1921 році завдяки Павлу Яковичу Новицькому. Чоловік особисто взяв на себе всі клопотання, щоб поточне наукове приміщення функціонувало у Запоріжжі. Таким чином етнограф став першим директором Запорізького обласного краєзнавчого музею, який на той час мав іншу назву, ще “епічно-несформовану”. На початку 1922 року у місцевому “Народному Домі”, було облаштовано особисті колекції Новицького, які протягом усієї діяльності збирав та досліджував. Тут були й археологічні знахідки, і етнографічні, а також речі музейного значення, які зберігалися в навчальних закладах міста, архіви колишніх установ Олександрівська. Під кінець року директор більш-менш організував структуру фондів музею, розподіливши усе на різноманітні історичні віхи: кам’яний вік, бронзовий вік, залізний вік, історична епоха, класичні старожитності, нумізматика. Вже в перших роках функціонування музею існував архів минулих відомостей з матеріалами від 1797 до 1858 рік. Пізніше ще з’явилась науково-історична бібліотека та архів періодичної преси. 15 червня 1923 року було урочисто відкрито дебютну виставку, яку тільки за перший місяць роботи відвідало 166 людей. Успіх накрився, коли у травні 1925 року Павло Новицький помер, але, як відомо, кінець однієї історії, це завжди початок нової. У випадку із запорізьким музеєм абсолютно все так само — до керма приходить видатний літератор та краєзнавець Микола Григорович Філянський. Чоловік активно працював, аби вивести наукове приміщення на зовсім інший рівень, що, з часом власне в нього і виходить — створює у Запоріжжі музей історії Дніпрогесу. Який з часом отримав сучасну назву — Запорізький краєзнавчий музей. За дуже короткий термін тут завдяки відданій праці співробітників музею формується монументальна база знахідок минулого. Там зберігалися неймовірні колекції матеріалів з історії Запоріжжя від найдавніших часів до будівництва Дніпрогесу та соціалістичного міста. Під проводом Миколи Філянського будинок з історичними скарбами стає епіцентром краєзнавчої та екологічної роботи запорізьких науковців. Новий етап в біографії цього наукового осередку завершився на початку осені 1937 року. Тоді органи народного комісаріату внутрішніх справ СРСР звинуватили очільників музею у “антирадянській контрреволюційно-терористичній діяльності”, внаслідок чого було понівечено музей. Доля керівника установи ще трагічніша — його розстріляли, а колектив Філянського зазнав інших форм репресії.

Період Німецької окупації

На зміну погромів від однієї влади, прийшла інша — ще більш агресивна. В період розгортання Другої світової війни вся експозиція була знищена, зокрема, гармати часів XVIII століття, хоч і дві з них все ж, вдалося зберегти. Коли вийшло провести деокупацію нашого міста, експонати перемістили до Мелітополя — там тимчасово розгорнувся історично-краєзнавчий музей. У 1948 році експозиції повернули до адміністративного центра області — Запоріжжя, разом з тим повертається статус обласного краєзнавчого музею. У червні 1949 року було відкрито першу повоєнну експозицію у невеликому будинку по вулиці Поштовий, 53. Потім перебазувалися у більш пристосоване приміщення, адже на той час в музейній колекції нараховувалося понад 15 тисяч експонатів. У 1991 році галерея відкрилася на місці колишньої Земської управи в якій перебуває й у сучасній своїй біографії.

Чим пишається музей: колекція експонатів тощо

Археологічна колекція в Запоріжжі — одна з найбільших серед обласних музеїв України. Особливий інтерес представляють унікальні пам’ятки доби бронзи та скіфського часу, періодів черняхівської культури та середньовіччя. У залах стародавньої історії краю експонується понад 4 300 оригінальних старожитностей. Основна експозиція галереї представляє минуле запорізького краю з найдавніших часів до сучасності, показує його природу, життя і побут козаків тощо. Серед колекцій: палеонтологічні залишки тварин неогенового та антропогенового періодів; археологічні знахідки із Запорізького кургану; сарматські прикраси; колекції комах; опудала рідкісних птахів; зброя й предмети побуту запорізьких козаків. Також є окрема виставкова зала “Нестор Махно та його час” присвячена подіям Української революції 1917–1921 років у степах Запоріжжя. Сам “Батько Махно” колись виступив з промовою у поточній будівлі.

А виставка “Меблі ХІХ – початку XX сторіччя” розповідає відвідувачам про рутину справи наших предків у повітовому містечку Олександрівська. У 2016 році урочисто був відкритий новий зал “Запоріжжя на зламі імперій”, який орієнтований на драматичну добу в історії українського народу в 1914 – 1921 років. Серед головних експонатів тих часів — махновська тачанка, зброя, одяг, місцеві газети, фотографії, копії документів.

Сучасна музейна експозиція, створення якої ще триває, розміщена в 15 залах відділів природи, археології та історії й 6 залах стаціонарних виставок. У виставкових залах музею постійно діють пересувні виставки провідних музеїв України та інших країн. Загалом “Запорізький краєзнавчий музей” має у наявності близько 110 тисяч музейних предметів.

“Музейний вісник”

Від початку історії незалежності нашої країни, разом із Запорізьким університетом, музей видає археологічний щорічник під назвою “Древности Степного Причерноморья и Крыма”. Періодичне видання вперше вийшло у 2001 році на честь 10-річниці незалежності України та 80-річчя Запорізького обласного краєзнавчого музею. Протягом багатьох років “Музейний вісник” знайомить читачів з окремими проблемами історії, краєзнавства, природознавства, музеєзнавства, поповнення музейних збірок, реставрації та збереження колекцій, історії музейної справи та бібліографії етнологів, археологів, істориків та краєзнавців Запоріжжя, держави та навіть закордонних країн. Тематика робіт охоплює період від доби каменю до новітнього часу. За тринадцять років у щорічнику опубліковано близько 250 статей 115 авторів з України, Молдови, США і Бразилії. Авторський склад “Музейного вісника” та географія розширюється з кожним новим випуском, на сторінках якого вміщуються матеріали як відомих дослідників, так і початківців краєзнавців. Серед авторів співробітники Запорізького краєзнавчого музею, музейних закладів області та інших областей держави, Національного заповідника “Хортиця”, Запорізького, Дніпропетровського, Харківського національних університетів, Запорізького національного технічного університету, місцевих краєзнавців, істориків, служителів церкви, а також співробітники Інституту археології НАН України, Інституту історії НАН України та інших. Належний науково-теоретичний рівень видання сприяв тому, що у 2007 році його внесли до переліку фахових періодичних видань ВАК України в галузі історичних наук.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.