Схоже, що легендарний ДніпроГЕС, який незабаром відзначить своє сторіччя, не витримує сутички не на життя, а на смерть з ритмом сучасного світу. Так само, як і Запорізький Дуб, який зараз є вже швидше нагадуванням про колишню велич, ніж реальним живим пам’ятником природи та історії. Далі на zaporizhzhia-future.
Був ремонт – і немає
Нагадаємо, якийсь час тому проїжджа частина на греблі ДніпроГЕС була капітально відремонтована. За запевненнями служб, які виконували роботи і спостерігали за ними, нове асфальтове покриття повинне було вірою і правдою прослужити запорожцям від 10 до 20 років. У цьому ж році, навіть незважаючи на те, що Запоріжжя пережило саму м’яку, безсніжну і безморозну зиму за останні 140 років, асфальтове покриття починає руйнуватися: по ньому пішли глибокі тріщини, що досягають шару дорожнього одягу, подекуди починають відкрошуватися їх краї. А ягідки – це стан несучих балок головних несучих конструкцій. Вони просто не витримують і деформуються одна за одною. Після того, як все місто (особливо правобережна його частина) терпіло величезні пробки в годину-пік через те, що проїзд по ДніпроГЕС був перекритий, і весь потік транспорту йшов через мости Преображенського (які теж, до речі, не відрізняються міцністю і монолітністю , оскільки спроектовані на інший потік транспорту і побудовані приблизно тоді ж, коли і гребля), було очікувано, що найближче десятиліття подібні проблеми вже не потурбують запорожців і гостей міста. Але стан асфальтового покриття – це ще квіточки. А ні, – сюрприз.
Співробітники гідроелектростанції вирішили провести власне розслідування і з’ясувати, яке ж нещастя раптом спіткало греблю в поважному віці. Як виявилося, абсолютно здорова і обгрунтована заборона на проїзд великогабаритного і великовагового транспорту систематично порушується – за мовчазної бездіяльності всіх зацікавлених осіб, які за службовим обов’язком зобов’язані на це відреагувати. За добу греблю перетинають до півтора десятка великовантажних автомобілів, причому більшість з них слідують колонами по 3-5, а то і більше штук. Крім того, не доводиться сумніватися, що ці фури істотно перевантажені, що погіршує і без того величезне навантаження на ДніпроГЕС.
Спостереження проводилися протягом місяця. За цей час не було діб, в які б великовантажники не проїжджали по греблі. Переважна більшість фур їде з лівого берега (тобто з центру міста) вночі – тоді, коли відсутні пости патрульної поліції, оскільки хитромудрим водіям-порушникам прекрасно відомо про існування заборони. Керівництво ДніпроГЕСу вже звернулося в управління поліції з проханням зробити такі пости цілодобовими. Очевидно, що такий захід допоможе радикально впоратися зі злісними порушниками, а крім того – поповнить бюджет за допомогою штрафів.
Невтішні перспективи
Втім, поки радіти особливо нічому. У разі якщо деформація несучих балок ДніпроГЕСу не зупиниться і заплановані роботи по зміцненню всієї конструкції не дадуть очікуваного ефекту, представники організації, що займається обстеженням греблі, припускають, що в середньостроковій перспективі проїзд по цій гордості Запоріжжя може бути закритий в цілях безпеки. І все, що залишиться на пам’ять місту від колись потужного шляхопроводу – це вечірня підсвітка.
