Все нове – це добре забуте старе, як говорить мудре прислів’я. А якщо приплюсувати сюди курс на декомунізацію (або, скоріше, химерну форму десовєтизації), то іноді виходить і зовсім гротескна пародія, розповідає “zaporizhzhia-future.com.ua“.
Так, наприклад, запорізькій владі прийшла в голову приголомшливо свіжа і нова думка про те, що старий і наполовину розвалений фонтан в самому центрі міста (в районі вулиці Базарної, колишній сквер Піонерів) вже, м’яко кажучи, не вписується в гордий вигляд сучасного міста, тим більше – обласного центру. І вирішено було його переробити. Та не просто переробити, а й удосконалити, а також осучаснити, оскільки часи піонерів давно канули в Лету, і скульптурні зображення хлопців в краватках вже не відповідають сучасним українським реаліям. В принципі, навіть не дивно, що така думка завітала у владні голови, як-не-як, вибори на носі, пора залучати виборця. Однак виконання цієї прекрасної і своєчасної задумки вийшло не зовсім таким, яким його очікували автори.
Ребрендинг
По-перше, діточок, що полюбилися багатьом запорожцям, замінили на підлітків, і не всім це подобається. Все-таки звикли жителі міста асоціювати цей фонтан з дитинством. По-друге, на думку багатьох запорожців, осучаснення фігур дітей не пішла їм на користь, зробило скульптурну композицію безликою і позбавленою смаку. Так, скульптор Сергій Юрченко (проживає і практикує в США) повністю переосмислив фігури дітей, що увінчують композицію, і не став відтворювати форму 50-х років минулого століття. Натомість він створив щось своє, по-своєму унікальне, але, ймовірно (якщо виходити з відгуків в Інтернеті) не те, що очікували побачити городяни.
Гладко було на папері
По-друге, викликає чимало запитань і якість матеріалів, які були використані під час виконання роботи. Так, широко розрекламували повсюдне використання сучасних матеріалів і технологій під час виробництва реноваціонної скульптурної групи. Виливок в створені на 3D принтері форми, морозостійкий багатокомпонентний бетон, фрезерування готових форм на спеціальних ультрасучасних верстатах для точної відповідності оригінал-макету, – все це не допомогло, проте, зберегти пам’ятник. Ще до офіційної церемонії відкриття стало відомо, що постамент, який є підставкою для скульптурної групи, вже пішов тріщинами, і зараз його в терміновому порядку приводять до їх первісного вигляду. Як то кажуть, чи то унікальні 3D технології підкачали (а було заявлено, що аналогів за способом виготовлення в Україні ця скульптурна композиція не матиме), то чи матеріал виявився не таким вже й стійким (не дивлячись на більш ніж значну вартість і відсутність, поки ще , сильних морозів), то чи проект спочатку був не життєздатний, – але очевидно, що десятки мільйонів, вкладених в проект, могли знайти краще застосування, особливо якщо врахувати, наскільки сильною трансформації зазнав оригінал роботи Михайла Худаса, при тому, що спочатку обіцяли виконати чи не точну копію (йшлося про скануванні фігур і відтворення їх).
