В біографії нашого міста, на жаль, траплялися трагедії на залізниці. Однією з досить відомих не дивлячись на її давність вважається — аварія агітаційного потяга “Більшовик” імені Сталіна: про загальні відомості, причини та обставини, жертви катастрофи — читайте далі на zaporizhzhia-future.com.ua.
Коли сталась та наслідки аварії для агітаційного потяга?
Відштовхуючись від бази історичних відомостей, експертів, та відкритих джерел інформації стає відомим, що катастрофа відбулась в нічну пору доби, з 23 на 24 грудня 1920 року. Неподалік нашого міста, який на той час називався — Олександрівськ, прогримів сильний вибух, що сколихнув місцеве населення не тільки повітового містечка, а й прилеглої до нього території. На ранок люд сповістили, що минулої ночі на залізничному мості через річку Мокра Московка в районі, де в наші дні знаходиться селище Чкалове — сталася аварія поїзда “Більшовик” імені Сталіна. Внаслідок цього загинуло 29 людей. Рештки загиблих поховали поряд із місцем події. Причому це були тіла лише шести загиблих. Інші 23 пасажири транспортного засобу згоріли практично до тла. У 1930 році на могилі загиблих під час аварії поїзда “Більшовик” – поряд з мостом, де сталася пригода – був встановлений невеликий обеліск.
Поїзд був не простим — агітаційним. В ті часи вони були популярні, і дуже важливим для просування радянської пропаганди на широкі маси людей. Все через те, що, коли закінчилась революція “нова влада” активізувалась у створеннях наративів аби захопити якомога більше не писемних поплічників та підняти бойовий дух солдатів. Так крім плакатів та листівок тестували ще досить експериментальний тоді метод впливу — агітаційний потяг. Ідея належить всеросійському центральному виконавчому комітету. А сам потяг відразу після створення поїхав по залізничних шляхах аби донести селянам та робітниками у різних куточках країни пропагандистські гасла більшовиків. На ньому працювала політична секція Олександрівського району та розташовувалася друкарня. У складі з п’ятнадцяти пасажирських і товарних вагонів обладнали приміщення для книжок, а також було відділення телеграфного бюро. У деяких джерелах існують факти про те, що там розміщувалися навіть проявні лабораторії, монтажні майстерні та переглядові, тобто прямо в дорозі більшовики створювали кінострічки. Зокрема, у 1919-1920 роках місцеві періодичні видання повідомляли, що такі потяги провели майже 2 тисячі кіносеансів — найчастіше демонстрували картини-агітки про шкоду пияцтва, сільське господарство і колективну працю. Іноді агітатори також показували на станціях театралізовані дійства, де були судді, захисники, обвинувачі, підсудні та свідки — у ролі винних виступали противники революції. Так нашим предкам намагалися пояснити, чому відбувається Громадянська війна, що їм може дати радянська держава, для чого треба згуртуватися проти «буржуїв», білогвардійців та інших елементів, вороже налаштованих до “нової влади”.
Бавовна 20 сторіччя: причини вибуху
Загалом про точні причини аварії потяга на мості достеменно ще не відомі, історичні дискусії ще не припинилися. Офіційна версія від тодішньої влади полягала в тому, що, на їхню думку аварія трапилась через диверсію “махновців”. До слова кажучи, “махновцями” більшовики називали послідовників українського революціонера з нашого регіону, який боровся тоді з радянською владою – Нестор Махно. Також звинувачення отримав в нібито спланованій “терористичній атаці”- “петлюрівський отаман Козлик”. Неофіційна, народна, версія розповідала, що потяг віз вкрадене у селян золото, внаслідок чого і став жертвою нападу. Деякі експерти не включають, що катастрофа трапилася, бо транспортний засіб пересувався по вже пошкодженому напередодні мосту.
