Запоріжжя – велике індустріально-виробниче місто, яке виросло на двох берегах Дніпра. Головна водна артерія України не просто живить своєю синьою водою жителів міста, а й внесла свою чималу лепту у формування промислового потенціалу Запоріжжя: саме завдяки мощі Дніпровської води наше місто було обрано для будівництва всесвітньо відомої греблі ДніпроГЕСу, що, в свою чергу, наперед визначило потенціал населеного пункту. Далі на zaporizhzhia-future.
Як змінювалося місто
Виростаючи на місці скромного повітового містечка під назвою Олександрівськ (ходили чутки, що така назва була дана фортеці на честь одного з фаворитів імператриці, яка в той момент сиділа на російському престолі), місто Запоріжжя зберегло в собі чимало того, що ріднить його з витоками. Так, зокрема, зберігся до наших днів однойменний Олександрівський район (до перейменування в 2016 році він називався Жовтневим, на честь відомих революційних подій). Розростаючись, місто швидко вбирало в себе навколишні села, і набувало чогось і від них теж. До цього дня міські топоніми зберігають в пам’яті людей назви Кичкаса (в честь стародавнього урочища, що служило місцем переправи і орієнтиром сотням поколінь наших предків, і селища біля нього), Вознесенки (порівняно невеликого села на околиці старого Олександрівська, яке щедро поділилося своєю назвою з одним з найбільших районів сучасного Запоріжжя), Бабурки (названого на честь одного з найвідоміших і одіозних жителів села на іншому березі Дніпра, в наш час це село не тільки збереглося саме, не злившись з містом і зберігши свою унікальність, а й дало назву величезному і дуже значимому району). Всі топоніми, які представлені в сучасному місті, по-своєму унікальні і тому заслуговують подальшого вивчення і збереження в пам’яті нащадків.
Карта Запоріжжя піддавалася змінам неодноразово. Як правило, такі зміни відбувалися в бік збільшення території колишньої царської фортеці, а пізніше – індустріального центру. План сучасного розвитку міста був складений ще на самому початку двадцятого століття, після революції. Більшовики надавали великого значення формуванню позитивного іміджу міста, в якому був реалізований найбільший об’єкт з Ленінського плану ГОЕЛРО, і виділяли Запоріжжю чимало коштів для повноцінного розвитку.
Центральні райони
Центром сучасного Запоріжжя прийнято вважати його лівобережну частину. Саме там розташована більшість адміністративних будівель і органів влади. Умовним центром міста називають Вознесенівський і Олександрівський райони міста.
Олександрівський район (він, до речі, найменший за площею в усьому місті), тим не менше, має найзначнішу історію і готовий розповісти її кожному, хто нею зацікавиться. Саме в цьому районі розташовані колишні особняки і прибуткові будинки купців старого Олександрівська (Мінаєва, Лещинського, Біленького, Бадовського і багатьох-багатьох інших). У ліпних і кованих елементах північного модерну і неокласицизму захований шлях від фортеці до промислового хабу. Стіни старого млина, першої лікарні та історичної аптеки пам’ятають кінець позаминулого століття.
Примикає до нього Вознесенівський район. Він відрізняється більш сучасною спорудою, що, взагалі-то, не дивно. Під час ведення бойових дій у Другій світовій війні будівлі цієї частини міста зазнали сильних руйнувань, і тому її фактично відбудовували заново. А чи знаєте ви, що ці дві частини міста повністю злилися воєдино тільки в шістдесятих роках минулого століття, а до цього існували практично роздільно? До речі, офіційно до території Вознесенівського району відносять також острова Хортиця і Мала Хортиця (Байда), і таким чином він є єдиним в Запоріжжі районом, який налічує кілька тисяч зареєстрованих на ньому остров’ян!
Промисловість і рекреація
Шевченківський – теж район-рекордсмен. По-перше, він являється одним з наймолодших районів Запоріжжя, а по-друге – найбільшим. Так, його площа налічує без малого сотню квадратних кілометрів. Відповідно, і кількість населення Шевченківського району міста б’є рекорди в порівнянні з сусідами. На його території розташувалися кілька промислових підприємств, найбільше і найвідоміше з яких – авіабудівний завод ВАТ «Мотор-Січ».
Сусідить з Шевченківським Комунарський район. Він об’єднав під своїм брендом два досить великих житлових масиви під назвами «Космос» і «Південний» (в народі також часто зустрічається неофіційна назва «Піски). Комунарський район може по праву вважатися досить молодим (інтенсивна забудова Південного багатоповерховими житловими будинками триває донині), а крім того – саме з ним пов’язані плани інвесторів, які хочуть створити там індустрію сучасних розваг для запоріжців уже до 2022 року.
Історія від давнини до наших днів
Заводський район міста (в народі, в честь поселення і переправи – Павло-Кічкас) зосередив в собі безліч промислових підприємств, якими так славиться наше місто. Тут можна віднайти і підприємства чорної і кольорової металургії, і коксохімічний завод, і підприємство з виробництва графіту, і багато інших. Однак сучасні досягнення жителів району тьмяніють у порівнянні з тим, що саме ця територія згадувалася в найдавніших письмових джерелах, про які йде мова про нинішнє Запоріжжя. Датуються ці джерела десятим століттям нашої ери і належать перу Костянтина Багрянородного!
Правобережні жителі
Є, чим здивувати вимогливого гостя, і ще одному красивому запорізькому району – Дніпровському (до перейменування він носив ім’я Ленінського). Він розташувався на двох берегах Дніпра (єдиний з усіх, до речі!) і є другим за старшинством після Олександрівського. Ця територія була заселена з вісімнадцятого століття, але лише під час Дніпробуду район увійшов до складу міста.
Сусідить з ним Хортицький район, він в місті наймолодший і такий, що швидко розвивається. Він був виділений зі складу Дніпровського порівняно недавно, в середині дев’яностих років минулого століття. З тих пір він встиг суттєво розростися і увібрати в себе кілька нових мікрорайонів. Хортицький район вважається також найбільш екологічно чистим районом Запоріжжя, адже троянда вітрів міста влаштована так, що заводський смог та інші викиди не досягають його будинків – вони або просто направляються в іншу сторону, або залишаються на Хортиці.
