Четвер, 23 Червня, 2022

Трендові та незабутні: літопис міст Запорізького краю у пам’ятниках. Бердянськ

Мабуть, жодна інша тема в курортних містах не стає такою, що обговорюється і часто відображається на численних фотографіях, як різноманітні “прикольні” пам’ятники. З натяком, своєрідні, веселі і трохи сумні, несподівані і буквально “на межі фолу” – всі вони знаходять своє заслужене місце в межах “густонаселених” туристами місць, і звідти кочують у популярність по всій країні. Далі – на zaporizhzhia-future.com.ua

Про що мовчать пам’ятники

Не оминула ця доля і найбільше, найрозвиненіше і найзнаменитіше курортне місто Запорізької області. Йдеться, безумовно, про Бердянськ. Заснований трохи пізніше Олександрівська (а за деякими даними – навіть раніше за нього), Бердянськ зумів за короткий час перетворитися на “відпускний рай на мінімалках”, як його влучно називають у мережі. Тому не дивно, що пам’ятники цього курортного міста теж вражають своєю різноманітністю – від серйозних та витриманих у класичному стилі, до яких ми звикли на площах та вулицях рідного міста, до жартівливих та креативних на втіху численним туристам.

Історія міста Бердянська до самого дня свого заснування у першій чверті дев’ятнадцятого століття, пам’ятає злети та падіння міста. До наших днів не вдалося зберегти жодного “оригінального” пам’ятника, який прикрашав місто у дореволюційний період. На згадку про цей час бердянцям, їхнім нащадкам та гостям міста залишилися лише будинки та спогади. Однак деякі пам’ятні знаки на честь значних подій все ж таки стоять у місті.

Борцям за права та свободу

Йдеться, наприклад, про встановлений у 1973 році пам’ятник лейтенанту Шмідту. Як відомо, революціонер і борець за права народу перед тим, як повністю віддатися військовій кар’єрі і бути розстріляним, був градоначальником Бердянська і приділяв чимало уваги збільшенню престижу міста. Так, за його власні кошти закуповувалися саджанці для озеленення центрального проспекту міста, а також виділялися асигнування на будівництво деяких будівель. В наш час бюст лейтенанта Шмідта є одним із найвідоміших пам’яток усієї Запорізької області.

Не менш сумна, хоча так само відома доля і іншого пам’ятника неподалік. Йдеться про моряків-десантників. Пам’ятна скульптурна група розташована у парку імені популярного лейтенанта Шмідта. Цікаво для обивателів дізнатися, що фігури людей на ньому мають своїх реальних прототипів, які загинули під час підриву бронекатера в акваторії Бердянська (тоді міста Осипенка) у 1943 році. Більше того – у парку справді розташована могила, в якій спочивають тіла 19 сміливців, які звільняли Бердянськ від німецько-фашистських загарбників. Спочатку її вінчала інша скульптурна композиція роботи запорізьких скульпторів – подружжя Носенків. Вона була встановлена ​​далекому 1957 році і є, за багатьма оцінками, найстарішою пам’яткою на території нинішнього Бердянська. Проте вона була перенесена на територію морпорту та знаходиться там з 1972 року. Новий пам’ятник відлито з металу та його відкриття було приурочено до відкриття відреставрованого парку – воно відбулося у тому ж 1972 році. Бронзові фігури солдатів виконані дуже реалістично, момент спійманий у русі, і здається, що вони готові кинутися в атаку на невидимого ворога. Авторами цієї версії пам’ятника стало те саме запорізьке подружжя скульпторів.

Граф та поетичні реверанси

За часів повального захоплення російською літературою не можна було зустріти міста без пам’ятника Олександру Сергійовичу Пушкіну. Є такий і у Бердянську. При цьому примітний той факт, що місце встановлення пам’ятника міняли – спочатку він стояв у парку, який пізніше став називатися на честь Шмідта. Для того, щоб уникнути двозначності, монумент Пушкіну перенесли на проспект Леніна (нині Азовський), де підібрали йому чудове місце біля найбільшого діючого фонтану міста. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося у 1967 році, а авторами вступив творчий тандем Е. Юрчука та Ю. Нероди. Поет зображений на повний зріст, із задумливим поглядом, спрямованим в далечінь, і явно в юні роки. Пам’ятник та площа біля нього є досить популярним прогулянковим місцем у Бердянську.

Ще одним пам’ятником діячам дореволюційної епохи є відкритий у 2010 році пам’ятник графу Воронцову – засновнику міста. Автором монумента став відомий скульптор М. Мироненко. Розташований пам’ятник на найголовнішій транспортній та пішохідній артерії Бердянська – Азовському проспекті – неподалік від будівлі міської ради. Високі ступені, на яких стоїть постать графа, наголошують на соціальній ролі та значущості цієї людини для південної частини Російської імперії взагалі і для розвитку Бердянська зокрема.

Несерйозно про серйозне

Одним із найнетривіальніших, але водночас серйозних, є пам’ятник Комару-дзвінцю. Відкритий на районі Курорт у 2007 році, він відразу став популярним через свою незвичайність. Всі грязелікарні Бердянська мають можливість функціонувати

виключно завдяки тому, що комар-дзвінець та його личинки підтримують процес утворення лікувальних грязей у лиманах міста.

Чимало у Бердянську також пам’яток жартівливих, присвячених курортникам чи загальнолюдським цінностям. Так, наприклад, рідко можна зустріти курортника, який би з поїздки до Бердянська не привіз фотографію біля пам’ятника Жабі (тій самій, яка задушила половину людства), знімок біля пам’ятника Щасливому Дитинству (у вигляді триколісного велосипеда на постаменті), пам’ятника Риб’ячому скелету (є і такий!), фото біля пам’ятника Хлопчику-рибачку (буквально в метрі від морського берега), атмосферну фотографію з бронзовим Сантехніком, що вилазить у прямому сенсі з-під землі (особливим шиком вважається засунути йому в рот прикурену сигарету і загадати бажання), сидячи на Королівському Троні, біля основи величезної металевої Підкови, або у єдиного у світі (!!!) пам’ятника валізам курортників. Він виконаний у вигляді величезних каменів, оточених по периметру залізними лямками, наче ручками рюкзаків та валіз. А Пам’ятник Граблям? Де ще можна зустріти такий точний інструмент для вимірювання власної здатності робити висновки із ситуацій з першого разу?

Сила мистецтва

На окрему увагу, поза всяким сумнівом, заслуговує пам’ятник Бичку-годувальнику. Він розташований неподалік Приморської площі, і фігурка невигадливої ​​рибки незмінно збирає навколо себе десятки туристів. А хто зможе забути, якщо один раз побачить, Пам’ятник Дачникам чи Пам’ятник Гирі? Не дивуйтеся – на постаменті стоїть просто справжнісінька гиря. Ось вона – чарівна сила курортного мистецтва!

Latest Posts